Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Чуднів

Сторінка 5 з 8
загоном. Командиром його був О. Г. Єгорушкін, а начальником штабу К. П. Житник. Загін дислокувався в районі сіл Крутого, Грем'ячого, Глибочок.
Чимало сміливих операцій здійснили партизани й підпільники Чуднова на станції Чуднів-Волинський. Під керівництвом члена підпільного райкому партії П. І. Тарасенка було пошкоджено 21 танковий мотор та сім вантажних
автомашин. Відважні брати Рогожеви 13 квітня 1943 року, знищивши охорону ворожого еше­лону, визволили 85 радянських громадян, яких гітлерівці відправляли на каторжні роботи до Німеччини.
Підпільники підтримували зв'язки з партизанськими загонами О. Г. Єгорушкіна і К. Д. Дюкова. В ці загони вони направили 127 чоловік, передали 115 гвинті­вок, 800 гранат, 1670 кілограмів вибухівки, 18 автоматів, 4 кулемети, 17 тис. патро­нів, а також 2 тонни цукру та багато інших продуктів харчування. Зв'язки з іншими підпільними організаціями, зокрема з Вінницькою, Дзержинською та Любарською, підтримувалися через зв'язкового О. М. Фролова. В листопаді 1943 року він героїчно загинув у збройній сутичці з гітлерівцями. В червні 1943 року фашистам вдалося схопити Ю. С. Рєщикова, Н. В. Чернецького, М. Ф. Матвійчука, П. Самчука та братів П. Я. і М. Я. Рогожевих. їх відвезли до Бердичева і там закатували. Щоб уникнути дальших арештів, підпільники влилися в партизанські загони.
6 січня 1944 року 276-а і 316-а стрілецькі дивізії 11-го стрілецького корпусу під командуванням генерал-майора І. Т. Зимерцова визволили Чуднів. У боях за його визволення віддали своє життя 127 воїнів — представників різних національностей, серед них майори В. Ф. Лунцев та М. В. Волін, старший лейтенант М. Д. Таранов, лейтенанти І. Ф. Зуєв, І. І. Кріахідзе, молодший лейтенант В. К. Буров та інші. В боях з фашистами брало участь 827 чуднівців, загинуло 230. За бойові заслуги орденами й медалями СРСР відзначено 497 чоловік.
Визволений від фашистської окупації Чуднів важко було пізнати. Гітлерівці спалили 1660 будівель, зруйнували приміщення установ, знищили колгоспне майно та устаткування спиртозаводу. Фашистські варвари вирубали сади й парки.
Ще чувся гуркіт близьких боїв, а чуднівці вже відбудовували народне госпо­дарство. Відновили свою роботу райком партії та райвиконком. Відбудовні роботи очолили комуністи. В січні 1944 року їх було 10 чоловік, а на липень парторганізації Чуднова вже налічували 43 комуністи. В 1948 році в райцентрі було 14 парторганізацій, 144 члени і кандидати в члени партії.
Чуднівці подавали допомогу фронту. В 1944 році вони внесли до фонду Червоної Армії півмільйона карбованців на танкову колону, здали 8 тис. цнт зерна, наді­слали велику кількість подарунків воїнам на фронт.
Відроджувати народне господарство допомагала вся країна. Лише для відбу­дови спиртозаводу з Москви прибула бригада трудармійців-монтажників у складі 250 чоловік на чолі з інженером С. С. Прозіним. Поруч з російськими мулярами Ф. І. Матюховим, Л. М. Тібенковим та іншими працювали чуднівці В. І. Воронюк, Ф. Б. Рубашов, Н. І. Кальченко. Вони систематично виконували виробничі норми на 150—200 проц. У відбудові комбінату допомогли також робітники Челябінська, які виготовили устаткування для заводу. Самовідданою працею чуднівців і росій­ських братів за короткий строк завод було відбудовано, 30 грудня 1945 року він дав першу продукцію, річний план 1948 року виконав за 11 місяців, а в 1950 році досяг довоєнного рівня виробництва. Стали до ладу й діяли артіль «III п'ятирічка», промкомбінат, хлібопекарня та інші підприємства.
Завдяки самовідданій праці колгоспників і допомозі держави поступово з руїн і попелищ піднімався колгосп ім. Комінтерну. Вже 1944 року він здавав державі хліб, цукрові буряки та іншу сільськогосподарську продукцію. Для відновлення тваринництва держава надала кредит в сумі 12 тис. крб. На кінець 1945 року в кол­госпі було вже 85 голів великої рогатої худоби, 10 голів свиней і 65 коней.1946 року колгоспники своєчасно посіяли і зібрали урожай ранніх зернових: пшениці по 16 цнт з га, жита — по 14, ячменю — по 16 цнт. В 1950 році колгосп досяг довоєнного рівня виробництва основних сільськогосподарських культур: пшениці — по 18 цнт з га, ячменю — 19, цукрових буряків — 185 цнт з гектара.
Водночас з відбудовою народного господарства відновлювалися заклади охоро­ни здоров'я, освіти й культури. 1944 року вже працювали райлікарня, середня школа, бібліотека, будинок культури.


Сучасна карта - Чуднів