Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ушомир

Сторінка 2 з 9
гончарний цех. У першому десятиріччі XX ст. побудовано три лісопильні заводи та паркетну фабрику, де працювало 68 робітників. Діяло також два водяні та паровий млини. Перед першою світовою війною в містечку налічувалося понад 100 робіт­ників. Поряд з промисловістю розвивалося ремісництво. Наприкінці XIX ст. в Ушомирі було 15 кузень, 5 стельмашень.
З розвитком промисловості, ремесел, торгівлі зростало містечко, кількість його населення. Якщо в 1866 році в Ушомирі було 153 двори й 1731 чоловік, то в 1911 році відповідно — 336 дворів і 2480 чоловік. Однак медичне обслуговування населення перебувало на низькому рівні. Лише у 80-х роках XIX ст. почала діяти аптека. Сюди й зверталися по допомогу хворі. Аптекар не тільки продавав ліки, а й призначав їх на свій розсуд. 1898 року земство розпочало будівництво волосної лікарні на 10 ліжок й амбулаторії. Оскільки коштів виділялося дуже мало, від­криття їх затягнулося до 1902 року. В лікарні працювали один лікар та фельдшер.
Не кращим було становище з освітою. Першу школу тут відкрили 1870 року. В ній у 1888 році навчалося 45 учнів. Через два десятиріччя її перетворено на на­родне училище, де налічувалося два вчителі і 101 учень. Часто діти через нестатки залишали школу.
Перша світова війна, яка забрала на фронт основних годувальників сімей, ще більше погіршила життя трудового народу. Підвищилися ціни на продовольство, товари першої потреби. Коли Волинська губернія стала ареною боїв, містечко опи­нилося в прифронтовій зоні. Значну кількість населення мобілізовано на спору­дження оборонних ліній. Незадоволення зростало з кожним днем.
Звістка про Лютневу революцію зародила у серцях трудящих надію на краще життя, але швидко вони переконалися, що Тимчасовий уряд не принесе ні миру, ні землі, ні хліба. 1 Травня в містечку відбулася демонстрація і мітинг, на якому виступали більшовицькі агітатори з Коростеня, закликали трудящих боротися за 8-годинний робочий день, підтримувати більшовицькі гасла, викривали антина­родну політику Тимчасового уряду, сіоністів, які подвизались у містечку. Тоді ж на склозаводі та лісопильні робітники об’єдналися в профспілки. Під їх керівництвом на цих підприємствах встановлено робітничий контроль над виробництвом. Згодом в Ушомирі створено волосну раду профспілок. Коли на початку жовтня 1917 року в повіті почалася виборча кампанія до Установчих зборів, трудящі містечка бойко­тували її. Волосній виборчій комісії навіть не вдалося скласти списків виборців.
Велику радість у робітників, селян викликала перемога Жовтневого збройного повстання в Петрограді. Вони одностайно схвалювали ленінські декрети про мир і землю, робили спроби втілити їх у життя.
На початку січня 1918 року в Ушомирі встановлено Радянську владу. Під ке­рівництвом обраної Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів було кон­фісковано поміщицьку економію, безземельним і малоземельним селянам виділили частину великої рогатої худоби, коней, сільськогосподарського реманенту, велася підготовка до розподілу землі. Наприкінці лютого містечко окупували кайзерівські війська. Разом з ними повернувся і власник економії. Почалася розправа над селя­нами, які брали участь у розподілі поміщицького майна. Після краху німецької окупації, наприкінці листопада містечко захопили петлюрівці. Але і їх на початку березня 1919 року було вигнано бійцями 1-ї Української радянської дивізії. З від­новленням Радянської влади створено волосний та містечковий ревкоми, згодом — комітет бідноти.


Сучасна карта - Ушомир