Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ушомир

Сторінка 4 з 9
неписьменність!», відкрито першу школу лікнепу, 1925 року — ще три.
Центром культурно-масової роботи став сельбуд, створений 1920 року. Тоді ж виникла бібліотека. На 1925 рік у ній налічувалося понад 2 тис. книг. Діяло 18 хат-читалень.
В усіх цих досягненнях господарського й культурного будівництва — значна частка праці комуністів, кількість яких постійно зростала й на кінець відбудов­ного періоду становила 45 чоловік. Багато членів ВКП(б) відряджалося в села району для зміцнення органів Радянської влади, втілення в життя директив партії й уряду. Підмогою партійного осередку, його резервом були комсомольці, яких на серпень 1925 року налічувалося 30.
Закінчивши відбудовувати зруйноване війною господарство, трудове селянство Ушомира під керівництвом районної парторганізації, місцевого партосередку, селищної Ради, КНС почало втілювати в життя Ленінський кооперативний план. 1929 року 37 колишніх наймитів заснували першу сільгоспартіль ім. Ворошилова. За нею закріпили 300 га землі. Через рік на околицях селища, колишніх хуторах Заріччі, Рудні-Ушомирській, Ковбащині, виникло ще шість колгоспів. На 1933 рік сільгоспартілі мали в користуванні 1587 га орної землі, 300 га лук та близько 500 га лісу. Багато зробила для економічного зміцнення місцевих сільгоспартілей створена 1929 року Ушомирська МТС. Вона не лише допомагала технікою, її спеціа­лісти — агрономи, зоотехніки, ветеринарні лікарі — вчили хліборобів, тваринни­ків вести господарство на науковій основі.
На шляху розвитку колгоспів було багато труднощів. Нове щасливе життя доводилося здобувати в гострій класовій боротьбі з куркулями, що чинили шале­ний опір: агітували селян не вступати до артілей, залякували їх, вдавалися до вбивства комуністів, активістів. Але незабаром ворогів колективного господарю­вання було знешкоджено.
1930 року Ушомирський район, як і деякі інші, ліквідовано, селище відійшло до Коростенського району. 1935 року відбулося об’єднання колгоспів, замість семи створено два — ім. Леніна та ім. Сталіна. Це сприяло економічному зміцненню господарств, концентруванню коштів, техніки, сил і кращому викорис­танню їх. Так, на кінець 1935 року в артілях зміцніли тваринницькі ферми. Зокрема, в колгоспі ім. Сталіна налічувалося 98 корів, 84 свиноматки, 65 пар коней. Досяг­нуто непоганих успіхів у землеробстві. 1939 року в колгоспах одержували на піща­них і супіщаних грунтах по 11—12 цнт зернових, 4—5 цнт льоноволокна з кожного гектара. Окремі ланки, бригади добивалися ще кращих показників, 5 колгоспників стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки1. Високопродуктивна праця добре оплачувалася. На трудодень хлібороби одержали по 1,5—2 кг зерна, 4 кг картоплі, гроші, фураж.
Поряд із сільським господарством розвивалася промисловість. На 1929 рік повністю витіснено приватний сектор у ремісничому виробництві. 6 промартілей, що виготовляли взуття, одяг, вироби широкого вжитку з осикової стружки, об’єд­нання стельмахів, бондарів, ковалів, цегельний завод, об’єдналися в одну артіль «Нове життя». Їй було підпорядковано також невеличку сукновальню. В Ушомирі налічувалося 248 робітників. 1940 року в зв’язку із зростанням окремих цехів і з спеціалізацією виробництва назріла необхідність реорганізації підприємства. На його базі виникли артілі ім. XVIII партз’їзду, де працювали шевці, кравці, ім.

Сучасна карта - Ушомир