Сторінка 8 з 9
Федерації, інших братніх республік. Так, хлібороби колгоспу «Дружба» культивують такі високоврожайні сорти ячменю, як Московський-121, пшениці — Кавказ, картоплі ленінградських селекціонерів — Гатчинський, естонських — Сулев, білоруських — Темп. На тваринницьких фермах поряд з племінним стадом
високопродуктивних телиць білоголової української породи, чорнорябої ушомирці вирощують корів бурої литовської породи, надій кожної з них за лактацію перевищує 3000 кг. Запорукою досягнення намічених рубежів дев’ятої п’ятирічки є люди. Це — ветерани й фундатори колгоспу Д. К. Примак, П. М. Сичевський, Н. П. Кутишенко та ін., які ще й зараз працюють у господарстві, діляться своїм досвідом з молоддю. Щорічно по 180—200 цнт картоплі з гектара вирощують ланкові механізованих ланок М. В. Приведьон, В. Ф. Кириленко, М. І. Плішевський. По три тис. кілограмів молока надоює від кожної корови молода доярка В. А. Миколаєнко. За самовіддану працю вони відзначені урядовими нагородами. Велика заслуга у зростанні колгоспу належить його первинній парторганізації, у складі якої 47 комуністів. Це вона є ініціатором нових форм змагання серед хліборобів та тваринників. Зараз у колгоспі налічується 37 ударників комуністичної праці, два «Майстри — золоті руки» й два «Кавалери Трудової Слави». Серед них комуністи А. Т. Войцешук, Н. В. Остапенко, В. А. Додонов, М. С. Угнівий, нагороджений 1972 року орденом Трудового Червоного Прапора, та інші.
Значну допомогу колгоспу у його зміцненні подавала Ушомирська лукомеліоративна станція, створена 1960 року на базі РТС. Вона лише в Ушомирі докорінно поліпшила 450 га луків і пасовищ, а всього за восьму п’ятирічку розкорчувала в колгоспах району понад 11 тис. га кущів, осушила 80 га боліт, вивезла на поля 500 тис. тонн торфу. 1970 року підприємство об’єдналося з Коростенською механізованою колоною № 64 Житомирського тресту облводбуду. Розширено Ушомирський лісозавод, що входить до Коростенського лісгоспзагу. Тут встановлено нове електроустаткування, що дало змогу колективу підприємства щорічно перевиконувати завдання щодо поставок народному господарству пиломатеріалів. Діє також філія районного комбінату побутового обслуговування, яка забезпечує запити населення в ремонті й пошитті одягу, взуття, виконує столярні замовлення.
Невпізнанно змінилося село. Воно стало кращим, як було. За післявоєнні роки побудовано 253 будинки. Лише у восьмій п’ятирічці 144 сім’ї справили новосілля. Понад 80 тис. крб. вкладено колгоспом на замощення доріг. За 1970—1971 рр. виросла нова вулиця, прикрашена красивими світлими дво- і трикімнатними житлами з верандами. Змінився і самий побут населення. У кожній хаті — сучасні меблі, радіоприймачі, бібліотечки. В особистому користуванні ушомирців — 19 автомашин, 102 мотоцикли, 357 телевізорів. 1965 року завершено електрифікацію. Після спорудження 1963 року нового моста через річку Уж і греблі виник чудовий став з водним дзеркалом 36 га. До послуг жителів села добре впорядкований пляж. Довкола села багато мальовничих місць, лісів, де з 1948 року на площі 22 тис. га розміщається мисливське господарство «Ушомир». Тут добре прижилися і розмножуються бобри, ондатри, косулі, благородні олені, лосі, дикі кабани.
За 1950—1972 рр. великі зміни сталися в торгівлі. ССТ відкрило в Ушомирі спеціалізовані продовольчий, книжковий та господарський магазини, нову чайну. До 50-річчя Радянської влади здано в експлуатацію універмаг, 1969 року — хлібозавод. Значного
Дивиться також інші населені пункти району: