Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ушомир

Сторінка 5 з 9
Щорса (деревообробна), «Нове життя» (текстильна) та «3-й вирішальний», де ви­робляли гончарний посуд, цеглу, черепицю. 1935 року склозавод, що знаходився далеко від залізниці й не мав перспектив для дальшого розвитку, закрили, а його устаткування передали Тетерівському склозаводу. Лісозавод і паркетну фабрику передано ліспромгоспу. Здобув перемогу соціалістичний сектор і в
торгівлі. Напередодні Великої Вітчизняної війни ССТ об’єднувало 29 торгових точок, хлібо­пекарню, цех виробництва безалкогольних напоїв та їдальню.
Ще більших успіхів досягнуто в охороні здоров’я трудящих. У 1927 році від­крито поліклініку з різними лікувальними кабінетами. Розширено до 70 ліжок лікарню. Відкрито пологове відділення, будинок інвалідів громадянської війни. Медичну допомогу населенню перед війною подавало 7 лікарів та 14 працівників середнього медперсоналу. Діяли аптека, дитячі ясла.
Успішно розвивалася народна освіта. В 1934 році семирічну школу пере­творено на десятирічну. У селищі, де до революції лише 13 проц. населення уміло писати й читати, 1937 року 48 дітей трудящих здобуло середню освіту. На 1940 рік у середній школі навчалося 800 учнів і працювало 16 учителів. Була також почат­кова школа, в якій налічувалося 100 школярів і 8 учителів. З 1933 року в селищі відкрито два дитячі будинки, а через рік — два дитсадки. Тривала робота щодо ліквідації неписьменності серед дорослого населення. На 1938 рік з нею в основ­ному було покінчено.
Підвищувався рівень культурно-масової роботи, урізноманітнювалися її форми. З 1927 року в райсельбуді, а з 1934 року в клубі демонструвалися кінофільми. Понад 80 юнаків і дівчат брали участь у хоровому, танцювальному та драматичному гурт­ках. Безперервно зростав книжковий фонд бібліотеки. Якщо в 1927 році у ній налічувалося 3,6 тис. томів, то в 1940 — 5,1 тис. Крім того, працювали бібліо­теки в школі, дитбудинку та будинку інвалідів громадянської війни. 1935 року Ушомир радіофіковано.
Заможно й щасливо жили ушомирці. Під керівництвом партійної організації, Ради вони успішно втілювали в життя рішення XVIII з’їзду ВКП(б), але підступний напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз перервав мирну працю. Разом з усім народом Країни Рад трудящі селища піднялися на боротьбу проти ворога. В перші дні після початку війни 248 жителів влилося до лав Червоної Армії.
Після запеклих боїв у Коростенському укріпленому районі 6 серпня 1941 року німецько-фашистські загарбники окупували населений пункт. Розпочалися грабіж, насильство, терор. За кілька днів «господарювання» гітлерівці розстріляли 58 мирних жителів та 283 військовополонених. Але населення не скорилося воро­гові. Воно саботувало розпорядження окупаційних властей. Під керівництвом кому­ністів С. О. Угнівого та І. О. Угнівого виникла патріотична група, що проводила диверсійні акти. Влітку 1942 року гестапівці схопили братів-підпільників і стра­тили. Керівництво групою взяли на себе С. М. Башинський та М. Н. Щербина. У листопаді 1942 року з механізаторів колишньої МТС створено ще одну підпільну патріотичну групу на чолі з І. Р. Кондратенком. За короткий час вона зросла до 27 чоловік. Підпільники розповсюджували серед населення листівки, зведення Радінформбюро, доставляли партизанам зброю, медикаменти, продовольство, три­мали тісний зв'язок з Коростенським підпільним райкомом КП(б)У та Омелянів- ською підпільною групою залізничників, разом з ними здійснювали диверсії у тилу ворога.


Сучасна карта - Ушомир