Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На 1924 рік в основному завершено відбудову промислових підприємств. Працювали шкіряний завод, суконна фабрика, пивзавод, два парових та один водяний млини. З ініціативи комсомольського осередку, створеного в червні 1922 року, дрібні ремісники об 'єдналися в 5 промартілей та 2 майстерні пошиття одягу.
Будівництво нового життя в січні 1924 року було затьмарене величезним горем — передчасною смертю В. І. Леніна. Повсюдно робітники й селяни, трудова інтелігенція на траурних зборах і мітингах висловлювали свою любов до вождя, скорботу, давали клятву ще тісніше згуртуватися навколо Комуністичної партії, виконати його заповіти. В телеграмі на адресу ЦК РКП(б) від 24 лютого 1924 року делегати Володарської селянської безпартійної конференції писали: «...боляче усвідомлювати, що нема з нами творця союзу робітників і селян. Висловлюємо впевненість, що Комуністична партія заповіти Ілліча виконає і справу трудящих і революції поведе по шляху, вказаному Іллічем, до переможного кінця».
Партійна організація, в якій на початок лютого налічувалося 16 комуністів, селищна Рада водночас з відбудовою сільського господарства, промисловості значну увагу приділяли охороні здоров'я трудящих. На кінець 1925 року у Володарській районній лікарні працювало 3 лікарі і 7 працівників середнього медперсоналу, діяла аптека, провадилася профілактична робота серед населення, організовувалися санітарні пости. Для дітей у 1920 році відкрито дитясла й дитсадок на 50 місць.
Розвивалася освіта. Після закінчення громадянської війни відновила роботу школа. У вересні 1923 року створено семирічку, де 12 учителів навчало 420 учнів. Крім того, діяло ще дві початкові школи, у яких було 279 школярів. 1921 року відкрито технікум молочної промисловості. Багато уваги приділялося ліквідації неписьменності серед дорослого населення, яке навчалося у двох школах лікнепу. 1924 року їх закінчило 476 чоловік.
Центром культурно-масової роботи з 1923 року став райсельбуд. Громадська рада в кількості 136 чоловік планувала його діяльність, створила драматичний, хоровий, струнний гуртки. Активну участь у роботі ради брали комуністи й комсомольці. З 1924 року тут почали демонструвати кінофільми. 1923 року відкрито районну бібліотеку, хату-читальню.
Під керівництвом райкому партії, партосередку, Ради трудящі селища, яке в 1927 році перейменовано на Володарськ-Волинський, добилися дальших успіхів у соціалістичному будівництві. Після великої роз'яснювальної й організаторської роботи 1930 року засновано сільгоспартіль «Краща доля». В господарстві вирощували зернові культури, льон. З допомогою МТС, яка з 1934 року переведена з с. Кропивні до Володарська-Волинського й мала 20 тракторів, колгосп рік у рік міцнів, підвищував урожайність усіх культур. У 30-х роках в артілі розгорнувся рух передовиків, які за прикладом О. Стаханова включилися в змагання за високі досягнення в сільському господарстві. Серед тих, хто йшов в авангарді цього патріотичного починання в Володарську-Волинському, були комсомолки Т. С. Сергієнко, М. П. Чижевська, О. К. Кузьменко, які одержували з кожного гектара по 8 цнт льоноволокна.
Напередодні Великої Вітчизняної війни колгосп мав у своєму користуванні 340 га сільгоспугідь, у т. ч. 297 га орної землі. Тут з кожного гектара збирали по 98 цнт картоплі, одержано по 8 цнт льоноволокна. За високі виробничі досягнення 13 хліборобів були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939— 1940 рр., серед них конюх Я. М. Гаврилюк, тракторист МТС Ф. В. Клямар, бригадир тракторної бригади М. А. Стельмашук, агроном-хмеляр Є. Т. Данилова та ін. Високопродуктивна праця добре оплачувалася. В останні роки перед війною колгоспники одержували на трудодень по 1,5 кг зерна, 2 кг картоплі, гроші та фураж. Значно розширилася МТС. Напередодні війни у ній налічувалося 72 трактори, 70 сівалок, багато іншої сільськогосподарської техніки, зокрема молотарок, льонозбиральних машин.
За роки перших п'ятирічок партійні й радянські органи розгорнули значну роботу щодо реконструкції існуючих і підготовки до будівництва нових підприємств. Було розширено суконну фабрику, цегельний завод, хлібопекарню, електростанцію. З 1932 року почала працювати Волинська промислово-розвідувальна група Ленінградського тресту «Російські самоцвіти». Спочатку розвідувальні роботи проводились з метою добування
Володарськ-Волинський
Сторінка 4 з 8
економіку. Рік у рік міцніли селянські господарства. На кінець 1925 року більшість їх стала середняцькими.На 1924 рік в основному завершено відбудову промислових підприємств. Працювали шкіряний завод, суконна фабрика, пивзавод, два парових та один водяний млини. З ініціативи комсомольського осередку, створеного в червні 1922 року, дрібні ремісники об 'єдналися в 5 промартілей та 2 майстерні пошиття одягу.
Партійна організація, в якій на початок лютого налічувалося 16 комуністів, селищна Рада водночас з відбудовою сільського господарства, промисловості значну увагу приділяли охороні здоров'я трудящих. На кінець 1925 року у Володарській районній лікарні працювало 3 лікарі і 7 працівників середнього медперсоналу, діяла аптека, провадилася профілактична робота серед населення, організовувалися санітарні пости. Для дітей у 1920 році відкрито дитясла й дитсадок на 50 місць.
Розвивалася освіта. Після закінчення громадянської війни відновила роботу школа. У вересні 1923 року створено семирічку, де 12 учителів навчало 420 учнів. Крім того, діяло ще дві початкові школи, у яких було 279 школярів. 1921 року відкрито технікум молочної промисловості. Багато уваги приділялося ліквідації неписьменності серед дорослого населення, яке навчалося у двох школах лікнепу. 1924 року їх закінчило 476 чоловік.
Центром культурно-масової роботи з 1923 року став райсельбуд. Громадська рада в кількості 136 чоловік планувала його діяльність, створила драматичний, хоровий, струнний гуртки. Активну участь у роботі ради брали комуністи й комсомольці. З 1924 року тут почали демонструвати кінофільми. 1923 року відкрито районну бібліотеку, хату-читальню.
Під керівництвом райкому партії, партосередку, Ради трудящі селища, яке в 1927 році перейменовано на Володарськ-Волинський, добилися дальших успіхів у соціалістичному будівництві. Після великої роз'яснювальної й організаторської роботи 1930 року засновано сільгоспартіль «Краща доля». В господарстві вирощували зернові культури, льон. З допомогою МТС, яка з 1934 року переведена з с. Кропивні до Володарська-Волинського й мала 20 тракторів, колгосп рік у рік міцнів, підвищував урожайність усіх культур. У 30-х роках в артілі розгорнувся рух передовиків, які за прикладом О. Стаханова включилися в змагання за високі досягнення в сільському господарстві. Серед тих, хто йшов в авангарді цього патріотичного починання в Володарську-Волинському, були комсомолки Т. С. Сергієнко, М. П. Чижевська, О. К. Кузьменко, які одержували з кожного гектара по 8 цнт льоноволокна.
Напередодні Великої Вітчизняної війни колгосп мав у своєму користуванні 340 га сільгоспугідь, у т. ч. 297 га орної землі. Тут з кожного гектара збирали по 98 цнт картоплі, одержано по 8 цнт льоноволокна. За високі виробничі досягнення 13 хліборобів були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939— 1940 рр., серед них конюх Я. М. Гаврилюк, тракторист МТС Ф. В. Клямар, бригадир тракторної бригади М. А. Стельмашук, агроном-хмеляр Є. Т. Данилова та ін. Високопродуктивна праця добре оплачувалася. В останні роки перед війною колгоспники одержували на трудодень по 1,5 кг зерна, 2 кг картоплі, гроші та фураж. Значно розширилася МТС. Напередодні війни у ній налічувалося 72 трактори, 70 сівалок, багато іншої сільськогосподарської техніки, зокрема молотарок, льонозбиральних машин.
За роки перших п'ятирічок партійні й радянські органи розгорнули значну роботу щодо реконструкції існуючих і підготовки до будівництва нових підприємств. Було розширено суконну фабрику, цегельний завод, хлібопекарню, електростанцію. З 1932 року почала працювати Волинська промислово-розвідувальна група Ленінградського тресту «Російські самоцвіти». Спочатку розвідувальні роботи проводились з метою добування