Сторінка 6 з 8
За період окупації гітлерівці завдали Володарську-Волинському великої шкоди. Вони спалили й зруйнували промислові підприємства, комунальне господарство, 75 будинків, лікарню, пограбували школи, бібліотеки. Загальна сума збитків становить 14 602 337 крб. Ще тривала війна, а трудящі селища відбудовували зруйноване гітлерівцями господарство. Після визволення одразу відновили роботу райком партії, райвиконком, райком ЛКСМУ та селищна Рада. Вони разом з первинними парторганізаціями
Володарська-Волинського, в яких на той час налічувалося 47 комуністів, спрямовували жителів на якнайшвидше відродження промислових підприємств, колгоспів. З допомогою держави уже в січні 1944 року стали до ладу хлібозавод, цегельний завод, харчовий та промисловий комбінати, артіль «Пром-кооп», що ремонтувала і шила одяг та взуття. На кінець 1944 року введено в дію близько 40 проц. довоєнних виробничих потужностей. Тоді ж почала працювати МТС, якій 1944 року надіслано з РРФСР 10 тракторів. Почала розробку мінералів Волинська промислово-розвідувальна експедиція.
Багато труднощів довелося подолати колгоспникам, працею яких на початку 1944 року відроджувалися шість сільгоспартілей. Основний тягар ліг на плечі жінок, підлітків та стариків. Значну допомогу подавала держава, яка надала колгоспам довгострокові кредити, забезпечила насінням. Хлібороби успішно провели сівбу ярих. Працюючи під лозунгом «Усе для фронту, усе для перемоги!», трудящі селища не лише здавали у фонд Червоної Армії зерно, картоплю та інші продукти, а й вносили гроші на будівництво танкової колони, трьох літаків «Колгоспник Володарщини». За самовіддану працю в роки війни 85 колгоспників та робітників Володарська-Волинського нагороджено медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
Коли відгримів салют на честь перемоги над фашистською Німеччиною і почали повертатися додому демобілізовані воїни, значне трудове поповнення надійшло й до Володарська-Волинського. Створилися кращі умови для відродження й дальшого розвитку промисловості. Особливо швидко велися пошукові роботи Волинською експедицією. 1946 року нею знайдено великі поклади кварцу. Поряд з молочно-білим та сірим виявлено чистий димчасто-чорний кварц (моріон), фіолетовий аметист, гірський кришталь, опал, агат, кальцедон, а також унікальний кристал топазу. В короткий строк налагоджено їх добування. 1949 року експедицію перетворено на Рудник-Волинський. На 1950 рік тут працювало близько тисячі робітників. Збільшували випуск продукції та розширювали її асортимент інші підприємства.
З допомогою держави, яка виділяла кредити, лісобудматеріали, споруджувалися нові будинки, виникали цілі вулиці. Протягом 1945—1950 рр. за рахунок бюджету селищної Ради відбудовано 12 комунальних житлових будинків, 230 нових жител звели індивідуальні забудовники. За цей час замощено 15 км вулиць і тротуарів, силами громадськості висаджено 17 тис. декоративних дерев. Налагоджено роботу 3-х їдалень. Розширювалася торговельна мережа. Якщо в 1946 році працювало 6 магазинів і ларків, то в 1950 році кількість їх зросла до 23. Відновили роботу медичні заклади. 1944 року відбудовано зруйноване гітлерівцями приміщення районної лікарні на 50 ліжок. На 1950 рік працювали поліклініка, 5 медпунктів на підприємствах, аптеки. Населення обслуговувало 15 лікарів та 65 працівників середнього медперсоналу.
Багато уваги приділялося питанням освіти. Народним методом відбудовано приміщення середньої та початкової шкіл, виготовлено 270 парт, столів, класних дощок. У 1950 році в десятирічці навчалося 796 учнів, працювало 38 учителів, серед яких 13 комуністів. Через три місяці після визволення відбудовано й почали діяти районний будинок культури, 2 робітничі клуби. В серпні 1944 року в будинку культури встановлено кіноустановку. Працювали гуртки художньої самодіяльності. Відновили роботу районні бібліотеки для дорослих і дітей, книжковий фонд яких на 1950 рік становив 10 тис. томів. До селища приїжджали на гастролі митці Житомирського обласного драматичного театру, артисти з театрів Києва та інших міст. З 1945 року працював радіовузол, з березня 1944 року видавалася районна газета «Колгоспна праця».
Після завершення відбудови господарства райком партії, виконкоми районної і селищної Рад зосередили увагу трудящих на дальшому вдосконаленні промислового виробництва. Новим устаткуванням та механізмами поповнився Рудник-Волинський. Рік у рік збільшувалася кількість добутої продукції. 1969
Дивиться також інші населені пункти району: