Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дзержинськ

Сторінка 5 з 9
році прийняли «Статут зразкової тру­дової сільськогосподарської (землеробської) артілі».
У боротьбі за втілення в життя статутних вимог винятково важливу роль віді­гравав селищний партійний осередок. Його вплив сприятливо позначався на всьому громадському й політичному житті Романова. В тому році з
комсомольської організа­ції склозаводу виділився самостійний сільський комсомольський осередок, секрета­рем якого спочатку був І.З.Бондарчук, згодом учасник Великої Вітчизняної війни, а пізніше – А. І. Бовсунівський, тепер заслужений агроном УРСР, Герой Соціаліс­тичної Праці.
Під керівництвом партійного осередку і за активною участю комсомолу розгор­талося будівництво нового соціалістичного життя. Молодій ще незміцнілій артілі бракувало досвіду, матеріальної бази й кадрів. Долаючи труднощі, артіль поступово зміцнювалася. 1925 року Радянська держава надала їй кредит – 1000 крб. На ці гроші артіль придбала коней та сільськогосподарський реманент. У 1927 році ку­пила трактор «Фордзон», а в наступному – молотарку.
Відроджувалася економіка, поліпшувався матеріальний добробут робітників, селян та інтелігенції. Було ліквідовано безробіття. Зростала заробітна плата робіт­ників і службовців, збільшувалися доходи селянських господарств, розвивалася торгівля. У 1922 році створено споживчу кооперацію.
Питання охорони здоров’я, освіти, культури теж не випадали з поля зору пар­тійних і радянських органів. У Романові працювали лікарня на 15 ліжок, амбула­торія, аптека. Для ліквідації неписьменності створено 20 гуртків лікнепу, до роботи в них залучалися вчителі, підготовлені комсомольці й працівники радянських уста­нов. Відкрилися дві семирічні та 4-класна школи. Ще у 1919 році націоналізований будинок шкірзаводчика переобладнано на комсомольський клуб. Працювали робіт­ничі клуби на склозаводі та в селищі. У цих закладах розгорнули роботу політичні, драматичні, хорові та інші гуртки.
Розв’язуючи завдання господарського й культурного будівництва, трудящі Романова гаряче підтримали загальнонародний рух за створення СРСР. Безпартій­на конференція, що відбулася в селищі 10 січня 1923 року, гаряче схвалила рішення Першого з’їзду Рад Союзу РСР.
У 1926 році районний центр з Мирополя перенесено до Романова, а 1933 – Рома­нів перейменовано на Дзержинськ. Це був час напруженої боротьби за дальший розвиток народного господарства, за виконання другої п’ятирічки. Великим поштов­хом для розвитку народного господарства був стахановський рух, що поширився в країні. В 1936 році тільки на склозаводі було близько 300 стахановців, які наба­гато перевиконували встановлені норми виробітку. Це – бригади комуністів А. Д. Холодницького, П. П. Матата, В. П. Волощука та інші. За високі виробничі показники А. Д. Холодницький був удостоєний високої урядової нагороди – орде­на Трудового Червоного Прапора. Внаслідок технічного удосконалення цехів скло­заводу і підвищення продуктивності праці рік у рік збільшувався випуск продукції, поліпшувалась її якість. Вироби підприємства надходили не лише на внутрішній ринок, але й експортувалися до інших країн.
Успішно розвивалося й перебудовувалося сільське господарство. В грудні 1927 року в зв’язку з річницею Великого Жовтня артіль дістала нову назву – «10-річчя Жовтня». Господарство розширило свої посівні площі, збільшило пого­лів’я худоби, поліпшило матеріальний добробут трудівників. Успіхи артілі були прикладом для тих, хто пізніше ставав на шлях колективного господарювання. Коли в другій половині 1929 року розгорнулась масова колективізація, селяни-одноосібники охоче йшли в колгоспи, маючи перед собою повчальний зразок. Ось чому Романів вважався одним з тих населених пунктів, де вступ до колгоспів був най­активнішим.
У 1930 році створено артілі «Шлях Леніна», «Комуніст», «Комсомолець» та ім. Демченка, а у 1931 році – «Більшовик», ім. Литвинова. Куркульські елементи чинили колективізації запеклий опір. Вони агітували селян виходити з колгоспів, розбирати усуспільнену худобу й реманент; розкрадали насіння, коней, корів, зри­вали польові роботи, тероризували активістів. Від рук ворогів загинули голова комнезаму А. В. Кравчук, начальник районного відділення міліції С. П. Волинчук, голова Романівської сільської Ради Г. М. Гончарук та інші. Але ні погрози, ні вбив­ства не звернули селянські маси з обраного ними соціалістичного шляху. Вони ще


Сучасна карта - Дзержинськ