Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дзержинськ

Сторінка 6 з 9
тісніше згуртувалися навколо Комуністичної партії і повели рішучу боротьбу за успішне здійснення суцільної колективізації і ліквідації на цій основі куркуля як класу.
В січні 1932 року була створена МТС. Молоді механізатори порівняно швидко опанували техніку і день у день добивалися кращих показників. Комсомолка Є. Г. Назарук на м’якій оранці замість денної норми 3,7 га виорювала по 5,35 га. П. І. Бардапз на тракторі ХТЗ виорав 544 га і зекономив 1586 кг пального. М. О. Бабков у колгоспі «Більшовик» на комбайні «Комунар» збирав по 195 га зернових і по­сів перше місце в змаганні серед механізаторів МТС. За високі виробничі показники П. І. Бардаш і М. О. Бабков стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 року.
Високої продуктивності праці досягли і колгоспники. Бригада П. Ф. Онуфрійчука з колгоспу «10-річчя Жовтня» вирощувала по 12 – 14 цнт пшениці з гектара, ланкова М. В. Вакулинчук з колгоспу «Більшовик» збирала по 375 – 400 цнт цукро­вих буряків, по 2700 кг молока від кожної корови надоювала Г. Ф. Онищенко з колгоспу «Комсомолець». Неухильно зростали колективні господарства. У перед­воєнні роки в кожному з них вже було досить сільськогосподарського реманенту й складної техніки. Вони збирали високі врожаї і мали по 3 – 4 тваринницькі ферми. Артіль «Шлях Леніна» мала гончарний і цегельний заводи, млин, крупорушку і велике парникове господарство.
Із зростанням економіки поліпшувався матеріальний добробут і культурний рівень робітників, колгоспників та радянської інтелігенції. Розвивалася радянська торгівля. 1940 року в Дзержинську налічувалося 34 магазини. Напередодні Великої Вітчизняної війни працювали лікарня на. 75 ліжок, поліклініка, амбулаторія і дві аптеки. В системі органів охорони здоров’я було зайнято 17 досвідчених лікарів і 36 чоловік середнього медперсоналу.
Була ліквідована неписьменність – ця тяжка спадщина минулого буржуазно-поміщицького ладу. У 1940/41 навчальному році в селищі діяло три школи, в т. ч. одна десятирічна. В них 27 учителів навчали понад 1200 учнів. Зростала мережа культурно-освітніх закладів. У Дзержинську працювали 4 клуби і 7 бібліотек. Особливою популярністю користувався клуб склозаводу. Розгортали роботу хоро­вий і драматичний гуртки, духових інструментів і спортивні секції. Районна бібліо­тека, яка налічувала 560 постійних читачів, для кращого обслуговування віддалених сіл району створила мережу пересувних бібліотек.
Відкрито кінотеатр у Дзержинську, а колгоспники артілі «10-річчя Жовтня» збудували свій колгоспний кінотеатр. У побут населення ввійшли радіо, періо­дична преса. 1940 року трудящі одержували понад 9 тис. газет і журналів2. Вида­валась районна газета «Колективіст Дзержинщини».
Зростали матеріальний добробут і культурний рівень населення. Збільшувалась і кількість його. З 2901 чоловіка у 1925 році воно зросло до 7127 чоловіку 1939 році. Великі плани будівельних робіт були в трудящих Дзержинська, але підступний на­пад гітлерівської Німеччини перервав їх мирну працю. З перших днів війни всі підприємства почали перебудовуватися на воєнний лад.
10 липня 1941 року Дзержинськ був окупований німецько-фашистськими вій­ськами. Розпочалися масові арешти, розстріл мирних громадян.
У Дзержинську, як і в інших місцях, розгорнуло свою діяльність партійне і ком­сомольське підпілля. Від Житомирського підпільного обкому КП(б)У сюди прибув П. П. Вихованець. До підпільної групи також увійшли робітники склозаводу Ф. П. Мистюк, його син-студент Є. Ф. Мистюк, працівник райвиконкому В. П. Лясковський, секретар райкому комсомолу П. П. Шикун, директор МТС І. Г. Безруков, який пізніше став начальником штабу партизанського загону з’єднання С. Ф. Мали­нова та інші. Вони проводили підривну роботу на підприємствах, закликали насе­лення не їхати на каторжні роботи до Німеччини, добували, переписували від руки і розповсюджували зведення Радінформбюро. Але група проіснувала недовго: гестапівцям вдалося натрапити на її слід. Було заарештовано й розстріляно близько 20 чоловік, серед них і П. П. Вихованця. Ті, що уціліли, пішли до партизанського загону, який розгортав боротьбу проти окупантів у Дзержинському й Баранівському районах. Неподалік Дзержинська завдали дошкульних ударів по тилах ворога загони С.Ф. Малинова. Тут же почав свої дії і загін ім. 24-річчя РСЧА. Чимало жителів влилося до першого


Сучасна карта - Дзержинськ