Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Новоград-Волинський

Сторінка 2 з 11
У першій половині XIX ст. в Новограді-Волинському помітно розвивалося промислове виробництво. Тут було три шкіряні, поташний, цегельний, свічковий та винокурний заводи, на кожному з яких працювало по 3—5 робітників. 1816 року діяла найбільша на Волині суконна мануфактура, на якій працювало 1356 кріпаків і 6 вільнонайманих робітників. З 1773 року діяв один з перших на Україні чаву­ноливарний завод.
1806 року в Новограді-Волинському розташовувалася штаб-квартира М. І. Кутузова. За його вказівкою на Уварівському заводі, поблизу міста, розпочалося ви­робництво ядер і картечі для російської армії.
Під час Вітчизняної війни 1812 року жителі Новограда-Волинського збирали гроші, продовольство та фураж для потреб російської армії.
У 1823—1825 рр. Новоград-Волинський був одним із центрів декабристського руху. Тут розташовувався штаб 8-ї артилерійської бригади 1-ї армії, в якій служили революційно настроєні офіцери брати А. І. та П. І. Борисови — засновники Това­риства об'єднаних слов'ян, яке 1825 року злилося з Південним товариством і стало у ньому четвертою управою (Слов'янською). У створенні товариства брав також участь польський революціонер, уродженець міста Юліан Люблінський.
Поступово місто зростало. 1839 року в ньому налічувалося 522 будинки (з них лише п'ять мурованих) і 6120 чоловік населення. Місто залишалося невпорядкованим. Криниць не було, воду носили із Случі.
Протягом 1856—1858 років жителі сплатили казні близько 18 тис. крб. за ко­ристування угіддями. 1860 року вони виконували й додаткові повинності — під­водну — для роз'їздів поліції, перевезення військових та засланців, квартирну — для постоїв військ.
У першій половині XIX ст. дещо поліпшилося медичне обслуговування. Діяли військовий лазарет, міська лікарня на 20 ліжок.
1825 року відкрилася парафіяльна школа, де навчалося 25 дітей. 1837 року пра­цювало повітове училище, в якому навчалося 94 учні, переважно діти заможних городян. Т. Г. Шевченку, який відвідав Новоград-Волинський 1846 року, сподоба­лись мальовничі околиці міста. Великий Кобзар увічнив їх у повісті «Варнак».
З розвитком капіталізму в Новограді-Волинському прискорилося зростання промисловості. Якщо 1866 року в місті було 4 шкіряні підприємства, тютюнова фаб­рика, цегельний, два свічкові заводи. У 1896 році 19 підприємств Новограда-Во­линського виробляли продукції майже втроє більше, ніж 1866 року. На них пра­цювало 118 робітників.
Трудящі Новограда-Волинського не стояли осторонь революційної боротьби.
Ще 1887 року в місті поширюється антиурядова література, спрямована проти царя.
В роки першої російської революції трудящі Новограда-Волинського активно боролися проти царизму. 21 січня 1905 року понад 300 робітників, ремісників і дріб­них торговців вийшли на вулиці з червоними прапорами. Поліція виявилася безси­лою і викликала війська. В березні того ж року застрайкували швачки. Вони доби­лися скорочення робочого дня з 16-ти годин до 12-ти та збільшення заробітної плати, їх підтримали робітниці-гільзівниці. 14 квітня в місті відбулася нова демонстрація, 8 червня — антиурядова маніфестація. 25 червня відмовилися працювати 300 ро­бітників цегельного заводу, які вимагали підвищення заробітної плати, 8 липня відбувся антиурядовий мітинг на кладовищі під час похорону робітника, загиблого в цеху через відсутність охорони праці. Мітинг розігнали 2 роти солдатів.
19 жовтня 1905 року розпочався загальний страйк. В цей день припинили роботу всі підприємства, крамниці. На вулицях відбувалися демонстрації, які проходили під політичними гаслами: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», «Геть самодержавство!», «Хай живе демократична республіка!». Для відсічі чорносотенцям і карателям були створені робітничі дружини.
В грудні 1905 року відбувся загальний страйк, що перекинувся на села повіту.
Боротьба не припинялась і в наступні роки. 1906 року в місті розповсюджува­лися листівки, що викривали антинародну політику царизму. В листівці, випущеній З червня 1907 року, зазначалося: «Організовуйтеся, громадяни, навколо соціал-демократичної партії, навколо представника пролетаріату, на прапорі якого написано справжнє народовладдя, який добивається передачі в руки народу всієї влади і всієї землі».


Сучасна карта - Новоград-Волинський