Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Новоград-Волинський

Сторінка 4 з 11
Після вигнання німецьких загарбників в листопаді 1918 року Новоград-Волин­ський захопили війська буржуазно-націоналістичної Директорії, які встановили режим терору, насильства, погромів. У відповідь на репресії в повіті прокотилася
хвиля повстань. Як зазначала більшовицька газета «Правда», базою повстанців був Новоград-Волинський. 21 квітня 1919 року місто було
визволено частинами Чер­воної Армії. На початку травня район поблизу Новограда-Волинського повністю очищено від петлюрівських банд. Тоді ж створено новий повітовий революційний комітет з семи осіб.
Партійний осередок міста, який налічував 60 комуністів, розгорнув широку організаторську та масово-політичну роботу серед трудящих. Основна увага зосере­джувалася на вирішенні продовольчої проблеми. Для вилучення лишків хліба до сіл повіту виїздили продзагони.
Вірним помічником комуністів був комсомольський осередок, створений у липні 1919 року. Комсомольці вели боротьбу з бандитизмом, спекуляцією, брали активну участь у культосвітній роботі.
Для ведення масово-політичної роботи у місті відкрилися дві бібліотеки — цен­тральна народна та червоноармійська бібліотека-читальня, 4 червня почав діяти червоноармійський клуб, 6 червня — театр.
Наприкінці липня Новоград-Волинський знову опинився в руках петлюрівців. 23 вересня частини 44-ї дивізії визволили Новоград-Волинський.
Після вигнання петлюрівців, партійний осередок та ревком вийшли з підпілля. Нелегко було налагоджувати зруйноване вщент господарство міста. Бракувало про­довольства, палива, медикаментів. Налічувалося 1500 інфекційних хворих, чимало безпритульних. Протягом місяця було налагоджено медичну допомогу, для бідноти організовано харчування, завезено 12 тис. куб. метрів дров. Волинський губернський комітет робітничо-селянської оборони 21 жовтня 1919 року асигнував Новограду-Волинському додатково 500 тис. крб. допомоги.
Становище в місті ускладнювалося тим, що поблизу проходила лінія фронту. Восени 1919 року неодноразові напади на нього робили контрреволюційні банди. 25 квітня 1920 року місто захопили польські інтервенти. Вони перетворили Ново­град-Волинський у добре укріплений оборонний пункт, зосередивши тут велику кількість військ.
У травні 1920 року в місті розгорнула діяльність підпільна група, якою керував комуніст Д. Кучківський. Підпільники здійснили ряд важливих диверсій: розгро­мили комендатуру ворожого гарнізону, в кількох місцях пошкодили залізницю Новоград-Волинський — Шепетів­ка. Ворогам удалося схопити Д. Кучківського та його то­варишів. Відважні месники були по-звірячому закатовані.
27 червня після запеклих боїв Червона Армія визво­лила Новоград-Волинський.
1 липня 1920 року відновив роботу ревком. Його очолив П. С. Рибалко. Наступного дня ревком звернувся до трудящих повіту із закликом підтримувати Радянську владу, вести рішучу боротьбу з контрреволюцією, сабо­тажем та спекуляцією.
В ті ж дні в Новограді-Волинському створено повітовий партійний комітет. 13 липня він розглянув питання про становище в місті й повіті, накреслив напрямки роботи активу міста до кінця року. Будувати мирне життя заважали націоналістичні банди. 25 грудня в Новограді-Волинському відбувся з'їзд голів волосних та сіль­ських ревкомів, який, обговоривши питання про стан боротьби з бандитизмом, ство­рив бойову трійку, що мала в розпорядженні загін. З'їзд надіслав В. І. Леніну ві­тальну телеграму такого змісту: «Москва, тов. В. І. Леніну. Звягельський повітовий з'їзд волревкомів і сільревкомів на Волині шле Вам щире привітання як проводирю робітників і селян, визволителю трудящих от гніту капіталу та експлуататорів».
Важливими політичними кампаніями були організація 1921 року комітетів не­заможних селян та вибори до Рад. У здійсненні їх активну участь брали слухачі повітової радянсько-партійної школи, серед яких був тоді П. Ф. Криниченко, учасник листопадової революції 1918 року в Німеччині, член організації «Союз Спартака», командир загону німецької Червоної гвардії. Значну роз'яснювальну роботу серед населення вели газети «Червоний Звягель» та «Вісті» — органи Новоград-Волинського повітвиконкому та парткому КП(б)У, що виходили 1921 року. Восени 1921 року комуністи та


Сучасна карта - Новоград-Волинський