Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Новоград-Волинський

Сторінка 5 з 11
комсомольці організували населення на збір продовольства для робіт­ників Донбасу та голодуючих Поволжя. В окремі дні на зсипний пункт надходило по 7—8 тис. пудів хліба. Для дітей-сиріт з Поволжя в місті відкрився дитячий буди­нок на 300 місць.
Багато складних питань поставало перед активом міста в ході соціалістичного будівництва. Велике значення мала відбудова міської електростанції. Завдяки проведенню кількох масових суботників та недільників до кінця 1921 року мали електрику не лише адміністративні приміщення, а й кількасот квартир робітників.
Досить складним було питання кадрів. Не вистачало спеціалістів сільського гос­подарства, вчителів.
Предметом постійної турботи партійних та радянських органів міста стала орга­нізація шефської допомоги частинам Червоної Армії. Так, у серпні 1922 року для Таращанського полку зібрано 300 пар білизни.
Трудящі Новограда-Волинського допомагали в боротьбі своїм братам по класу за рубежем. Наприкінці 1922 року працівники підприємств та установ на загальних зборах одностайно вирішили відрахувати у фонд допомоги політичним в'язням Польщі половину своєї місячної заробітної плати.
Багато уваги приділялось патріотичному вихованню молоді. З ініціативи ком­сомольців весною 1922 року для молоді міста організовано читання лекцій та до­повідей.
1923 року, в зв'язку з введенням нового адміністративного поділу, Новоград-Волинський став центром однойменного району. В місті проживало 10 400 чоловік. Діяли млин, 2 чавуноливарні, спиртовий та пивоварний заводи, друкарня.
Поступово впорядковувалося місто. 1923 року воно мало 28 вулиць і 8 провулків, які освітлювалися електричними ліхтарями. За рахунок державних коштів споруд­жувалися дво- та триповерхові житлові будинки, розширювалася водогінна мережа.
Поліпшувалося медичне обслуговування. Охорону здоров'я забезпечували лі­карня, дві амбулаторії, робітнича поліклініка, дитяча консультація, будинок малю­ків. Добру славу здобула державна лікарня ім. Семашка на 68 ліжок. Тут працю­вало 27 лікарів та медичних працівників з середньою освітою.
1923 року діяло 6 міських трудових шкіл, в яких 45 учителів навчали й вихо­вували 1450 учнів. Широко практикувались екскурсії учнів на місцеві фабрики й за­води, знайомство з рідним краєм — його природними багатствами, фауною і флорою. Працювали 4 школи ліквідації неписьменності, відкриті в 1922 році. Вони робили по З випуски на рік. Так, лише при одній з трудових шкіл протягом 1924 року опанували грамоту близько 100 чоловік.
У вересні 1921 року розпочалися заняття на трирічних вищих педагогічних кур­сах, при яких діяла зразкова базова школа. 1923 року відкрилася профтехшкола. У 1924—1927 рр. працювала сільськогосподарська школа, у 1926—1928 рр. — педагогічний технікум, при якому діяли місячні літні курси підвищення кваліфі­кації вчителів.
Досить розвиненою була мережа культосвітніх закладів. В Новограді-Волин­ському діяли робітничий клуб, районний сельбуд, що керував роботою 30 хат-читалень, два профспілкові клуби, чотири бібліотеки. З 1925 року одним з центрів масово-політичної роботи став робітничий клуб. Любили жителі міста свій театр. Значну частку коштів, зібраних від вистав, колектив театру віддав у фонд оборони та фонд відбудови Донбасу, в червні 1923 року вніс близько 10 тис. крб. на будівни­цтво повітряного флоту.
Після завершення відбудовного періоду промисловий комплекс міста дедалі розширювався. В 1927 році на базі механічної майстерні утворено металообробний завод. 1928 року введено в дію маслозавод. Реконструйовано діючі підприємства. На металообробному заводі, зокрема, введено в дію новий потужний ливарний цех. 1937 року в місті діяло 14 промислових підприємств, на яких працювало близько 1350 робітників. Найбільшим підприємством був машинобудівний завод.
В травні 1941 року відбулася районна виставка предметів широкого вжитку, яка продемонструвала зростання промисловості Новограда-Волинського, піднесення культурного і побутового обслуговування населення.
Поліпшувалися транспортні зв'язки. Наприкінці 30-х років стала до ладу заліз­ниця Новоград-Волинський — Житомир — Фастів. З побудовою залізниці між Новоградом-Волинським і Києвом почали курсувати пасажирські поїзди.


Сучасна карта - Новоград-Волинський