Сторінка 6 з 11
У 1932—1934 рр. в Новограді-Волинському працював Д. М. Медвєдєв, згодом прославлений партизанський командир. За його ініціативою протягом 1933— 1936 рр. у місті діяла комуна для безпритульних, де виховувалось понад 300 дітей. Крім навчання в школі, вони на деревообробному заводі набували трудових навичок.
Новим трудовим піднесенням трудящі міста відзначили прийняття нової Радянської Конституції. Колектив машинобудівного заводу на честь цієї події зобов'язався перетворити своє підприємство на суцільно стахановське.
Напередодні війни було чимало зроблено в справі впорядкування міста. Електрика, радіо міцно ввійшли в побут мешканців. Міська Рада вживала заходів до того, щоб місто кращало, впорядковувалося.
1935 року в місті встановлено пам'ятник В. 1. Леніну (скульптор Г. Л. Пивоваров).
За роки Радянської влади значні зміни сталися в галузі охорони здоров'я. В місті діяли лікарня з поліклінікою, де працювало 47 лікарів і 98 середнього медперсоналу, протитубдиспансер, дитяча консультація, молочна кухня. Напередодні війни відкрили пологовий будинок, хірургічний корпус районної лікарні, двоє дитячих ясел, дезинфекційну станцію, дитячий кістково-туберкульозний санаторій.
Якщо 1936 року на охорону здоров'я витрачено 2140 тис. крб., то 1940 — вдвоє більше. Медична допомога стала доступною всьому населенню, кількість лікарів та медпрацівників збільшилась порівняно з дореволюційним часом майже у 7 разів.
1931 року дві школи перетворено у фабрично-заводські семирічки. Понад 300 студентів навчалося в медичному технікумі. Перед війною в Новограді-Волинському працювало дев'ять шкіл, де навчалося близько 3 тис. учнів. Діяла дитяча технічна станція. Протягом 1938—1940 рр. збудовано два дитячі садки, крім шести існуючих.
Неписьменність було ліквідовано. Всі діти шкільного віку навчалися. Порівняно з дореволюційним часом кількість учнів збільшилась майже в 6 разів. Багато школярів відвідували різні гуртки міського палацу піонерів.
У місті діяло 5 клубів, будинок культури, два кінотеатри, театр ім. Шевченка, де грали актори не лише місцевої трупи, а й приїжджі.
Населення обслуговувало 7 бібліотек з книжковим фондом понад 18 тис. книг.
До 1939 року Новоград-Волинський був прикордонним містом. Прикордонники допомагали громадським організаціям міста в налагодженні оборонної роботи. За їх активною участю тільки 1939 року було підготовлено близько 2 тис. значківців ГПО і ГСО.
В ході соціалістичного будівництва партійні організації міста поповнювалися новими, чудовими людьми. Лише з березня 1939 по березень 1940 року до лав партії вступило 360 чоловік. В місті на цей час було створено 19 нових партійних організацій.
Мирну творчу працю трудящих міста перервав підступний напад гітлерівської Німеччини на СРСР. 22 червня на підприємствах відбулися багатолюдні мітинги, на яких трудящі висловлювали рішучість відстояти честь і свободу своєї Батьківщини.
Настали тривожні дні. Повз місто вдень і вночі йшли залізничні ешелони: одні — з бійцями та військовою технікою на фронт, інші — з заводським і фабричним устаткуванням, сільськогосподарською технікою — на схід. 8 липня, зосередивши на вузькій ділянці фронту велику групу військ, ворог, при підтримці авіації, прорвав оборону і захопив місто.
Проте радянські війська не припиняли боїв. Хоч у місті вже порядкували фашисти, один з радянських дотів на підступах до міста продовжував тримати оборону і обстрілювати міст через Случ. Гітлерівці стріляли по доту з гармат, бомбили його з-літаків, але вогонь не припинявся. І лише після того, як фашистський вогнемет влучив в амбразуру, дот замовк. Коли гітлерівці підірвали броньовані двері й увійшли всередину, поруч з кулеметом вони побачили тіло одного радянського бійця. Ним виявився син російського народу Олексій Петляков.
Захопивши Новоград-Волинський, фашисти встановили в ньому жорстокий окупаційний режим. У центрі міста гітлерівці влаштували концентраційний табір.
Але ні насильства, ні терор не залякали трудящих. З перших днів окупації почала розгортатися підпільна боротьба. Ще на початку серпня 1941 року
Дивиться також інші населені пункти району: