Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Новоград-Волинський

Сторінка 6 з 11
У 1932—1934 рр. в Новограді-Волинському працював Д. М. Медвєдєв, згодом прославлений партизанський командир. За його ініціативою протягом 1933— 1936 рр. у місті діяла комуна для безпритульних, де виховувалось понад 300 дітей. Крім навчання в школі, вони на деревообробному заводі набували трудових навичок.
Новим трудовим піднесенням трудящі міста відзначили прийняття нової Радян­ської Конституції. Колектив машинобудівного заводу на честь цієї події зобов'язав­ся перетворити своє підприємство на суцільно стахановське.
Напередодні війни було чимало зроблено в справі впорядкування міста. Електри­ка, радіо міцно ввійшли в побут мешканців. Міська Рада вживала заходів до того, щоб місто кращало, впорядковувалося.
1935 року в місті встановлено пам'ятник В. 1. Леніну (скульптор Г. Л. Пивоваров).
За роки Радянської влади значні зміни сталися в галузі охорони здоров'я. В місті діяли лікарня з поліклінікою, де працювало 47 лікарів і 98 середнього мед­персоналу, протитубдиспансер, дитяча консультація, молочна кухня. Напередодні війни відкрили пологовий будинок, хірургічний корпус районної лікарні, двоє дитя­чих ясел, дезинфекційну станцію, дитячий кістково-туберкульозний санаторій.
Якщо 1936 року на охорону здоров'я витрачено 2140 тис. крб., то 1940 — вдвоє більше. Медична допомога стала доступною всьому населенню, кількість лікарів та медпрацівників збільшилась порівняно з дореволюційним часом майже у 7 разів.
1931 року дві школи перетворено у фабрично-заводські семирічки. Понад 300 сту­дентів навчалося в медичному технікумі. Перед війною в Новограді-Волинському працювало дев'ять шкіл, де навчалося близько 3 тис. учнів. Діяла дитяча технічна станція. Протягом 1938—1940 рр. збудовано два дитячі садки, крім шести існуючих.
Неписьменність було ліквідовано. Всі діти шкільного віку навчалися. Порівняно з дореволюційним часом кількість учнів збільшилась майже в 6 разів. Багато школя­рів відвідували різні гуртки міського палацу піонерів.
У місті діяло 5 клубів, будинок культури, два кінотеатри, театр ім. Шевченка, де грали актори не лише місцевої трупи, а й приїжджі.
Населення обслуговувало 7 бібліотек з книжковим фондом понад 18 тис. книг.
До 1939 року Новоград-Волинський був прикордонним містом. Прикордонники допомагали громадським організаціям міста в налагодженні оборонної роботи. За їх активною участю тільки 1939 року було підготовлено близько 2 тис. значківців ГПО і ГСО.
В ході соціалістичного будівництва партійні організації міста поповнювалися новими, чудовими людьми. Лише з березня 1939 по березень 1940 року до лав партії вступило 360 чоловік. В місті на цей час було створено 19 нових партійних органі­зацій.
Мирну творчу працю трудящих міста перервав підступний напад гітлерівської Німеччини на СРСР. 22 червня на підприємствах відбулися багатолюдні мітинги, на яких трудящі висловлювали рішучість відстояти честь і свободу своєї Батьків­щини.
Настали тривожні дні. Повз місто вдень і вночі йшли залізничні ешелони: одні — з бійцями та військовою технікою на фронт, інші — з заводським і фабричним устат­куванням, сільськогосподарською технікою — на схід. 8 липня, зосередивши на вузькій ділянці фронту велику групу військ, ворог, при підтримці авіації, прорвав оборону і захопив місто.
Проте радянські війська не припиняли боїв. Хоч у місті вже порядкували фа­шисти, один з радянських дотів на підступах до міста продовжував тримати оборону і обстрілювати міст через Случ. Гітлерівці стріляли по доту з гармат, бомбили його з-літаків, але вогонь не припинявся. І лише після того, як фашистський вогнемет влучив в амбразуру, дот замовк. Коли гітлерівці підірвали броньовані двері й уві­йшли всередину, поруч з кулеметом вони побачили тіло одного радянського бійця. Ним виявився син російського народу Олексій Петляков.
Захопивши Новоград-Волинський, фашисти встановили в ньому жорстокий оку­паційний режим. У центрі міста гітлерівці влаштували концентраційний табір.
Але ні насильства, ні терор не залякали трудящих. З перших днів окупації почала розгортатися підпільна боротьба. Ще на початку серпня 1941 року


Сучасна карта - Новоград-Волинський