Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коротишів

Сторінка 5 з 10
якнай­швидше налагодити господарство. Саме над цим і працювала партійна організація, обрані трохи згодом після визволення містечкова Рада та комнезам. З їх ініціативи в 1921 році створено радгосп, а в наступному році — артіль «Незаможник». Вони стали основою соціалістичної перебудови сільського господарства.

У 1923 році в зв'язку з запровадженням нового адміністративного поділу Коро­стишів став центром однойменного району. Тоді ж обрано відповідні партійні, радянські й комсомольські органи, які особливу увагу звернули на діяльність колек­тивних господарств. 21 вересня 1924 року відбувся перший з'їзд колективістів. 25 січня 1925 року створено ще одну артіль «Надію», за якою закріпили 37 га зем­лі. В господарстві налічувалося 13 коней, 8 корів, 7 плугів, 7 возів, 16 борін.
Поступово Коростишів упорядковувався. В центрі його споруджено ряд адмі­ністративних та житлових приміщень. Замощувалися центральні вулиці. 1925 року він стає селищем міського типу. Предметом постійної турботи партійних та радян­ських органів була організація медичного обслуговування населення. В 1923 році в містечку почала діяти районна лікарня на 20 ліжок, де працювало 4 лікарі. Тоді ж в колишньому маєтку князя Горчакова відкрито робітничий санаторій.
Водночас з господарськими розв'язувалися питання культурного будівництва. В 1923—1925 pp. в селищі відкрито дві семирічні та одну початкову школи, де в 1923/24 навчальному році навчалося 632 учні, а в наступному — 843. Проводилася значна робота щодо ліквідації неписьменності серед дорослого населення, яке навча­лося в школах та пунктах лікнепу. Для підготовки учительських кадрів у примі­щенні колишньої семінарії 1925 року відкрито педагогічний технікум. У той час першим секретарем комсомольського осередку його був Є. С. Шабліовський (згодом член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки Української PCP, лауреат Ленінської премії (1964 p.). На паперовій фабриці та в педучилищі працювали клуби й бібліотеки.
Надійними помічниками партійної організації в соціалістичній перебудові селища були комсомольці. В 1925 році діяло 3 осередки ЛКСМУ. Найбільшим серед них був осередок на паперовій фабриці. На початку 1927 року в ньому налічувалося 26 юнаків і дівчат.
Трудящі Коростишева під керівництвом райкому КП(б)У та райвиконкому добивалися все нових успіхів у соціалістичному будівництві. Роки довоєнних п'яти­річок були періодом значного зростання промислового виробництва. 1937 року в селищі діяло 19 промислових підприємств. З 1932 по 1937 рік обсяг промислового виробництва зріс більш як у 2 рази, а кількість робітників — з 380 до 1200. Цього досягнуто завдяки збільшенню капіталовкладень з бюджету Радянського уряду на реконструкцію підприємств та поліпшення умов праці. Тільки у 1934—1935 рр. у розвиток промисловості вкладено 3319 тис. крб. На базі суконної почалося будів­ництво бавовняної фабрики. За цей час споруджено машинний відділ, корпуси фар­бувального й прядильного цехів, склад для сировини.
1936 рік завдяки стахановському руху, що широко розгорнувся на промислових підприємствах Коростишева, став роком небувалого зростання продуктивності праці. Було випущено промислової продукції на суму 13 329 тис. крб. проти 5850 тис. крб. у 1935 році. Першими стахановцями на паперовій фабриці стали сіткарі В. Й. Горобчук, С. Г. Третяк, Н. В. Малькевич, які при плані 95 кг паперу за годину виробляли 120—150 кг. Самовіддано працював колектив спиртозаводу, що став суцільно стахановським. В 1936 році нарком харчової промисловості СРСР А. І. Мікоян на всесоюзній нараді працівників харчової промисловості дав високу оцінку його роботі. Зразки високопродуктивної праці показували гранітники. Імена каменярів А. А. Степанського, Н. Ф. Іскри, В. В. Мельника, П. М. Михайловського, А. М. Михайловського, П. І. Загорулька та В. Н. Дембровського, як відмінних спеціалістів і колишніх бійців партизанського загону К. В. Гелевея, були відомі далеко за межами селища. Це вони ще в 1930 році під керівництвом архітектора О. В. Щусєва брали участь у спорудженні Мавзолею В. І. Леніна й виготовили з чорного лабрадориту моноліт вагою 60 тонн. В останні передвоєнні роки на всіх підприємствах систематично збільшувався випуск продукції. Особливо зросла потужність спиртозаводу, паперової та бавовняної фабрик. Якщо в 1935 році бавовнярі виробили 46 тис. ковдр, то в 1939 — 193 тисячі.


Сучасна карта - Коротишів