Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коротишів

Сторінка 6 з 10
Корінні зміни сталися в розвитку сільського господарства. 1930 року в селищі виникло три колгоспи — ім. 12-річчя Жовтня, ім. Леніна та «Змичка», де вирощу­вали зернові культури, картоплю, льон. 1936 року організовано ще дві артілі — ім. Сталіна та «Перебудова», що стали передовими господарствами району. В кол­госпі ім. Сталіна К. О. Демченко в 1938 році одержав на площі 3 га по 312,5 цнт картоплі з кожного гектара. 1939 року колгоспники одержали на трудодень по 2,1 кг зерна, 3,8 кг картоплі та по 1 крб. 50 коп.

За прикладом знатної трактористки країни Паші Ангеліної в Коростишівській МТС № 1, яка виникла на початку 1932 року, створено окремі тракторні жіночі бригади. Одну з них очолила П. С. Андрущенко. У 1938 році вона завоювала право бути учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. 1939 року її та трак­тористку Г. Т. Гончаренко занесено до Книги Пошани Всесоюзної сільськогосподар­ської виставки. Багато сил і енергії віддав справі колективізації голова Коростишівського райвиконкому М. А. Синюк, член партії з 1924 року. У 1928 році його обрано членом ЦВК СРСР.
Після відбудовного періоду швидко почала зростати сітка медичних закладів. Якщо до 1927 року працювала лише одна лікарня на 20 ліжок з дитячою консульта­цією і санітарно-гігієнічною лабораторією, то в 1934—1936 рр. почали діяти нова лікарня на 50 ліжок, поліклініка, пологовий будинок. 1932 року відкрито також будинок відпочинку, дитячий санаторій (перший на 100 місць, другий — на 55). Напередодні Великої Вітчизняної війни в місті працювало 14 лікарів і 87 чоловік середнього медперсоналу.
Постійно підвищувався освітній рівень трудящих. У 1926 році в двох семиріч­них і початковій школах навчалося 1004 учні й працювало 30 учителів. У 1933 році одна з семирічок перетворена в десятирічку. 1937 року діяло вже дві середні, семи­річна та початкова школа, де 76 учителів навчало 2137 учнів. Через рік відкрито школу робітничої молоді. З 1926 по 1937 рік педагогічне училище закінчило понад 3 тис. дітей робітників і колгоспників.
Значний крок уперед зроблено в організації культурно-освітньої роботи. Крім народного драматичного театру, в квітні 1938 року почав працювати кінотеатр на 350 місць. Напередодні війни діяли також районний будинок культури, два робітничі клуби, де широкого розвитку набрали гуртки художньої самодіяльності, спортивні, оборонні, проводилися огляди народних талантів. 1932 року відкрито районну бібліотеку, в якій 1940 року налічувалося 6,5 тис. книжок. Майже на всіх найбільших підприємствах, у середніх школах, педагогічному училищі створені бібліотеки з книжковим фондом 9,7 тис. томів. 1936 року відкрито парк культури і відпочинку. У 1940 році майже в усіх будинках трудящих були встановлені радіо­точки. З травня 1930 року почала виходити районна газета «Колективіст Коростишівщини», яка з 21 січня 1931 року мала назву «Комуна». 28 листопада 1938 року селище стає містом районного підпорядкування.
Творчу працю трудящих перервала війна, яку розв'язала фашистська Німеч­чина. 9 липня 1941 року місто окупували гітлерівці. Захопивши його, вони встано­вили жорстокий окупаційний режим. З перших днів населення розгорнуло боротьбу проти загарбників. Організаторами її були комуністи. Ще напередодні окупації був створений підпільний райком партії в складі М. В. Шклярука, П. І. Шиманського, А. І. Дригальчука. В грудні 1941 року М. В. Шклярук та П. І. Шиманський вибули до Житомира й увійшли до підпільного обкому партії. Коростишівський підпіль­ний РК КП(б)У очолив І. П. Музика. Під його керівництвом на кінець 1942 року залучено до активної боротьби з окупантами 230 чоловік. Підпільники мали дру­карню, 7 радіоприймачів і друкарську машинку. За 1942 рік вони випустили й роз­повсюдили серед населення 2 тис. примірників листівок, відібрали для поповнення партизанських загонів близько 900 чоловік, зібрали 500 гвинтівок, 29 кулеметів, 18 автоматів, 5 цнт вибухівки, багато одягу, продовольства й медикаментів. Дивер­сійні групи, які працювали під керівництвом підпільників, висадили в повітря 7 дерев'яних мостів, 27 автомашин та 10 ворожих військових ешелонів.
Активно боролася з гітлерівцями комсомольська підпільна група, якою керував 17-річний О. Г. Жиляєв. Свою діяльність вона розпочала наприкінці 1941 року в складі 17 юнаків і дівчат. Працюючи на гранітному кар'єрі, О. Г. Жиляєв діставав амонал та бікфордів шнур, Є. П. Дубовенко налагодила зв'язки з молоддю, читала їй листівки, організовувала зустрічі підпільників. Д. Г. Глимбоцька добувала медикаменти для партизанів. У вересні 1942 року


Сучасна карта - Коротишів