Сторінка 9 з 10
Водночас стільці, виготовлені на Малинській фабриці гнутих меблів, надсилаються в Казахстан, Узбекистан, Туркменію. Дослідно-експериментальний завод постачає нестандартне обладнання Челябінському і Волгоградському тракторним заводам, машинобудівникам Гомеля і Ташкента. Завод також виконує замовлення ряду промислових підприємств Латвії, Литви, Естонії і Молдавії.
Паперова фабрика одержує технічне обладнання і сировину з багатьох місць нашої країни, а її конденсаторний папір іде в усі радянські республіки, а також до Болгарії, Польщі, Угорщини, Німецької Демократичної Республіки.
Для обміну досвідом на фабриці часто бувають папірники Росії, Білорусії, Грузії, Узбекистану, Молдавії й інших Радянських Соціалістичних Республік. У червні 1971 року Малин відвідала делегація партійних працівників Болгарії, де за допомогою радянських спеціалістів з Ленінграда і Малина йде будівництво Бєловського паперово-целюлозного комбінату. У червні 1972 року в Малині перебувала група спеціалістів і керівних працівників західночеських паперових підприємств.
Багато зроблено в галузі житлового будівництва та благоустрою міста. Воно повністю електрифіковане. 1968 року прокладено водопровід. Зараз він простягається більш як на 23 км.
Місто потопає у зелені парків, скверів. Вулиці прикрашають квіти, чимало яких вирощується в оранжереї площею 320 кв. метрів. У квартирах малинців — 4500 телевізорів, 750 холодильників, 3800 пральних машин. Населення обслуговують 43 промтоварні і продовольчі магазини, 5 їдалень, кафе. 1968 року споруджено триповерховий готель. Тільки за два роки дев'ятої п'ятирічки трудящі одержали 8,2 тис. кв. метрів житлової площі. За цей час заасфальтовано дві вулиці, електрифіковано — п'ять, реконструйовано центральну площу, збудовано двоповерховий універмаг, закінчується спорудження двоповерхового приміщення друкарні.
Дедалі поліпшується медичне обслуговування. Якщо 1950 року в медичних закладах Малина працювало 17 лікарів і 42 середні медичні працівники, діяла лікарня на 75 ліжок, то тепер тут — районна лікарня для дорослих на 350 ліжок, районна дитяча лікарня, поліклініка, санепідемстанція, аптека, електроводолікарня. Медичну допомогу подають 36 лікарів та близько 150 чоловік середнього медичного персоналу.
Кожен рік приносить нові успіхи в галузі освіти і культури. У місті — 4 середні й восьмирічна школи, школа робітничої молоді. У них 200 учителів навчають школярів. Лісотехнікум та професійно-технічне училище готують механізаторів для сільського господарства.
Протягом багатьох років у 1-й школі Малина вчителювала заслужена вчителька УРСР С. В. Гавриленко — вихователька славетної підпільниці Ніни Сосніної. Починаючи з 1939 року, трудящі Малина кілька разів обирали її депутатом районної Ради, у 1955 і 1959 — депутатом Верховної Ради Української PCP четвертого і п'ятого скликань. За успіхи у навчанні і вихованні учнів досвідчені педагоги шкіл Малина С. В. Гавриленко, Ф. Г. Бабак та Т. Я. Яремчук нагороджені орденами Леніна. В 1966 роді високу нагороду — орден Трудового Червоного Прапора одержав директор середньої школи № 1 заслужений вчитель УРСР А. Г. Сисевич.
Тут є 3 будинки культури, широкоекранний кінотеатр із залом для глядачів на 600 місць, дві бібліотеки для дорослих, одна для дітей. Бібліотеки працюють також у навчальних закладах і на підприємствах. їх книжковий фонд перевищує 150 тис. томів. Багато трудящих бере активну участь у художній самодіяльності. Далеко за межами області відома Малинська заслужена самодіяльна капела бандуристів УРСР. Від часу заснування (1962 рік) нею керує нині заслужений працівник культури Української PCP І. С. Кривенчук. Широковідомим є хор паперової фабрики.
Малинці свято бережуть пам'ять про своїх славних земляків. Школі № 1, де вчилася Ніна Сосніна, присвоєно її ім'я. Тут обладнано музейну кімнату малинського підпілля. Широкоекранний кінотеатр носить ім'я П. А. Тараскіна.
Під час війни загинуло понад шість тисяч жителів Малинського району. Декілька тисяч радянських воїнів віддали своє життя в боях за Малинщину і поховані в її землі. 1972 року на честь загиблих у міському парку насипаний Курган Безсмертя. Вже в перший день — 1 червня 1972 року 20 тис. літніх і молодих людей району принесли для кургану грудки землі. В курган, який буде розповідати нащадкам про славу минулу, лягла також земля Москви,
Дивиться також інші населені пункти району: