Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
With https://www.bookstime.com, you can scratch bookkeeping off your to-do list --permanently.


Радомишль

Сторінка 3 з 10
Трудящі міста з задоволенням зустріли звістку про повалення самодержавства. На початку травня тут створено Раду робітничих і солдатських депутатів. Спочатку в Раді переважали угодовські елементи, але в червні до неї увійшли передові робітники Ф. А. Камінський, М. Ф. Салфетников, крупчатник Г. С. Власенко та ін. Вони викривали політику
буржуазного Тимчасового уряду, української буржуазно-націоналістичної Центральної ради, а також меншовиків, есерів та бундівців. 1 серпня 1917 року створено міську більшовицьку організацію. До складу партійного комітету, обраного на зборах ініціативної групи, увійшли В. І. Ядолов, І. І. Крав­ченко, М. Г. Карпенко та інші. Вони тримали тісний зв'язок з більшовицькими організаціями Малина, Брусилова, Київським комітетом РСДРП(б), проводили широку політичну роботу серед населення. У вересні створено загін Червоної гвардії й скликано повітовий селянський з'їзд. Від більшовиків міста на ньому був І. І. Кравченко. З'їзд висловився на підтримку позиції більшовиків з усіх пи­тань внутрішньої й зовнішньої політики. В умовах розвитку революції швидко зростала й Радомисльська більшовицька організація. На кінець листопада в ній налічувалося 120 чоловік.
Після перемоги Жовтневого збройного повстання в Петрограді, звістка про яке була з великою радістю зустрінута трудящими Радомисля, боротьба за владу Рад розгорнулася з новою силою. Більшовицька фракція Ради у місті рішуче виступала проти свавілля угодовських партій та представників буржуазно-націоналістичної Центральної ради, які в грудні прибули з Києва з петлюрівським піхотним полком для придушення наростаючого революційного руху. Більшовики розуміли, що співвідношення сил у місті склалося не на їхню користь. Вони вирішили посилити масово-політичну й організаційну роботу серед трудящих, спрямувати їх на боротьбу з класовими ворогами, а загін Червоної гвардії привести
в бойову готовність. У піхотний полк були послані більшо­вицькі агітатори. Побоюючись, щоб солдати не перейшли на бік більшовиків, командування вивело полк з міста.
Більшовики ще більше посилили агітаційну й органі­заторську роботу серед трудящих. 18 січня 1918 року міс­цевий комітет РСДРП(б) вирішив поставити питання про владу на обговорення Ради робітничих, селянських і солдат­ських депутатів. Наприкінці січня представник від більшо­виків зачитав декларацію про встановлення у місті Радян­ської влади, яку ухвалили більшістю голосів. Обрано більшовицький склад виконавчого комітету, а головою — В. І. Ядолова, начальником гарнізону призначено С. О. Потажевича. У той же день виконавчий комітет звернувся до населення міста й навколишніх сіл з відозвою про перехід влади до Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Однак наприкінці лютого 1918 року місто окупували кайзерівські війська, які одразу встановили жорстокий окупаційний режим. Багато підприємств не працювало. На 1 липня в Радомислі налічувалося 500 безробітних. Під керівництвом більшовиків у повіті розгорнувся партизанський рух. Організаторами його стали І. І. Кравченко, Я. М. Ушеренко та інші. Партизанським загоном командував Г. О. Власенко. Для розгортання боротьби з окупантами велике значення мали рішення І з'їзду КП(б)У, який відбувся 5—12 липня 1918 року. Делегатами його від Радомисльської більшовицької організації були Г. Рубальський, Я. М. Ушеренко та JI. Н. Бетін.
Наприкінці листопада німецькі загарбники були вигнані з Радомисля. Але владу захопили війська буржуазно-націоналістичної Директорії. У цей період створено під­пільний ревком. Тоді ж виник і повітовий комітет КП(б)У. Партизанським загоном командував К. В. Гелевей. У лютому 1919 року в районі Радомисля діяло близько 600 партизанів. На початку березня радянські війська у взаємодії з повстанцями визволили місто від петлюрівців і на всій території повіту відновили Радянську в ладу.
Одразу ж після визволення створено повітовий та міський ревкоми. В партій­ній організації на той час налічувалося 30 комуністів. Під керівництвом ревкомів проведено націоналізацію підприємств. У травні в місті засновано комсомольську організацію. Будувати нове життя трудящим заважали контрреволюційні куркульські банди. Вони не раз нападали на місто, а 25 травня 1919 року навіть захопили його. Бандити розстріляли, повісили та замучили близько 100 мирних громадян. Тоді ж з Києва були направлені


Сучасна карта - Радомишль