Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Радомишль

Сторінка 5 з 10
яку в 1924 році перейменовано на «Незаможник». При ній створено значний робселькорівський актив. У 1924 році Радомисльське бюро робселькорів об'єднувало 50 чоловік. Вони були великою підмогою партійній організації, яка в 1924 році налічувала в своїх рядах 37 комуністів. 1925 року в місті встановлено пам'ятник К. Марксу.
Згідно з новим адміністративним поділом у листопаді 1923 року Радомисль став центром однойменного району. Були створені відповідні партійні, радянські та громадські організації. Великим горем для жителів міста була звістка про смерть В. І. Леніна. На п'ять хвилин припинили роботу усі підприємства, відбувся траур­ний мітинг. 13 передовиків-робітників за Ленінським призовом вступили до лав Комуністичної партії. Трудящі Радомисля ухвалили ім'ям Ілліча назвати семирічну школу № 2 та дитячий будинок, а в місті встановити пам'ятник.
Зусиллями трудящих з допомогою держави реконструювалися старі підприємства, ставали до ладу нові, збільшувався випуск продукції, зростала кількість робітників. Якщо в 1926 році на суконній фабриці працювало 76 робітників, то в 1940 — 287. Механічний завод, на якому працював 41 робітник, спочатку виго­товляв нескладні сільськогосподарські машини та до них запасні частини, в 1940 році — точильні верстати, маятникові та круглі пили, втулки до возів. Значно підвищив свою продуктивність пивоварний завод. На базі невеличкої мебле­вої майстерні в 1927 році засновано меблеву фабрику, а 1930 року — маслозавод. В середині 30-х років на підприємствах широкого розмаху набрав стахановський рух. На 1941 рік у місті налічувалося 148 стахановців, які систематично переви­конували свої виробничі норми.
Після відбудовного періоду на околицях міста, що розширилося за рахунок прилеглих навколишніх сіл Папірні, Микгорода, Рудні, селяни почали об'єднуватися в товариства спільного обробітку землі, сільгоспартілі. В 1926 році в перед­місті Папірні виник ТСОЗ «Колос», на базі якого 1930 року створено колгосп ім. Леніна. У ньому об'єднувалося 181 селянське господарство. В 1930 році засновано колгосп «Незаможник», який через рік перейменовано в артіль ім. П. Ф. Близ­нюка (колишній голова районного КНС, убитий куркулями). За господарством, яке займалося вирощуванням зернових культур та городини, закріпили 670 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 530 га орної землі. У цей же час у передмісті Глухові створено третій колгосп «Новий шлях», за яким закріпили 537 га землі, в т. ч. 507 га орної. Колгоспники вирощували зернові культури, льон.
З кожним роком міцніли артільні господарства, підвищувалася врожайність усіх культур. Значну допомогу їм подавала Радомисльська МТС, створена 1932 року. Серед хліборобів ширився рух передовиків, змагання за право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. 1940 року це право завоювали А. З. Кокра — голова колгоспу ім. Леніна, де вирощено на кожному гектарі по 13 цнт зерно­вих та по 300 цнт картоплі, бригадир Д. С. Ніцкевич, колгоспниця В. А. Сірош, ланкова О. В. Шевченко (з артілі ім. Близнюка). Остання удостоєна срібної медалі Виставкому. В 1940 році льонарі артілі «Новий шлях» одержали з гектара по 5 цнт льононасіння та по 8 цнт льоноволокна.
За 1926—1941 рр. значний крок уперед зроблено в галузі охорони здоров'я трудящих. Напередодні Великої Вітчизняної війни в Радомислі діяли районна лікарня на 100 ліжок, поліклініка, електроводолікарня, дитяча консультація, санстанція, у яких працювало 160 медпрацівників, у т. ч. 22 лікарі, зубний тех­нік, 45 чоловік середнього медперсоналу. 1936 року в місті відкрито школу мед­сестер, яка до війни випустила 180 чоловік.
Зростала кількість шкіл, учнів, учителів. 1927 року в місті було 4 семирічні і дві початкові школи, в яких навчалося 1296 учнів і працювало 46 учителів. 1934 року дві семирічні школи пе­ретворено на середні. В 1941 році в Радомислі налічувалося сім шкіл, у т. ч. чотири середні, дві семирічні та початкова школи, де 100 учителів навчало близько 2 тис. учнів. Ство­рено кілька спеціальних навчальних закладів. Зокрема, 1933 року відкри­то філіал Житомирського шляхово-будівельного технікуму, а також однорічну школу бухгалтерів сіль­ськогосподарського профілю. Для культурного відпочинку й розвитку дітей 1935 року споруджено будинок піонерів. Дошкільнята виховувалися в двох дитячих садках.
Центром культурно-масової роботи був районний будинок культури, де працювали гуртки художньої самодіяльності. На суконній та меблевій фабриках діяли робітничі клуби. В 1927 році відкрито кінотеатр. З 1932 року почала виходити районна газета «Боротьба за соціалізм».


Сучасна карта - Радомишль