Сторінка 8 з 10
визволення міста від гітлерівців передав її міськраді. 1946 року місто перейменовано на Радомишль.
Під безпосереднім керівництвом місцевих партійних і радянських органів трудящі Радомишля досягли значних успіхів у наступні роки. Великим багатогалузевим господарством став колгосп ім. Леніна. Об'єднання
колгоспів, що відбулося 1950 року, дало можливість продуктивніше використовувати техніку, підвищити культуру землеробства, асигнувати більше коштів на спорудження нових об'єктів. Так, протягом 1951—1972 рр. в господарстві збудовано 15 тваринницьких приміщень, кормозавод, хмелесушарку, три млини. 1965 року став до ладу консервний завод. Коли в 1958 році Радомишльську МТС було реорганізовано в РТС, колгосп придбав 8 тракторів, 3 комбайни, багато іншої сільськогосподарської техніки. Створено тракторну бригаду, для якої 1969 року обладнано стан, гаражі для автомашин. У 1972 році в ній налічувалося вже 22 трактори, 19 різних комбайнів та 32 автомашини.
Партійна організація колгоспу мобілізувала хліборобів на боротьбу за підвищення врожайності зернових і технічних культур, збільшення виробництва продуктів тваринництва. 1958 року тваринницька ферма, очолювана В. Д. Ніцкевичем, виробила на 100 га сільськогосподарських угідь по 391 цнт молока, за що її завідуючий був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, а доярка С. І. Кузьмич — орденом Леніна. За трудові досягнення на честь 50-річчя Радянської влади 12 колгоспників нагороджено орденами й медалями, в т. ч. доярку Є. П. Папірну — орденом Леніна.
Ще з більшим ентузіазмом трудилися колгоспники в 1970 році. їх самовіддана праця відзначена 71 Ленінською ювілейною медаллю. Бригадир комплексної бригади М. С. Бурба, завідуючий фермою О. В. Папірний та голова колгоспу І. І. Самоплавський удостоєні орденів Трудового Червоного Прапора. Господарство успішно справилося з виконанням восьмого п'ятирічного плану.
Прагнучи зустріти 50-річчя утворення СРСР гідними трудовими звершеннями, колгоспники в тяжких природних умовах добилися непоганих урожаїв зернових і технічних культур, надоїли на корову по 3070 кг молока і виробили на 100 га сільськогосподарських угідь по 108 цнт м'яса. Ланковий механізованої ланки В. П. Марченко виростив з кожного гектара по 204 цнт картоплі, за що 1972 року удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора. Висока рентабельність господарства забезпечує колгоспникам добрі заробітки. Так, середньомісячна плата механізатора становить 180 крб., тваринників 124 карбованці.
Корінні зміни сталися в розвитку промисловості. Машинобудівний завод у 1952 році змінив свій виробничий профіль і почав випускати продукцію для лісозаготівельної промисловості: трьох- і п'ятитонні підвісні блоки, вагонетки, лебідки для тракторів С-80 і настільно-свердлувальні верстати. 1961 року підприємство перейменовано в завод ім. Жовтневої революції. Збудовано нове приміщення ливарного та формувального цехів, установлено нові потужні преси, ножиці, пили. Поновився парк токарних верстатів, створено інструментальний цех. Це дало можливість колективу підприємства у 1963 році добитися приросту виробленої продукції у порівнянні з 1958 роком більш ніж у два рази. 1964 року завод освоїв випуск самолісонавантажувачів ЛМ-7, що полегшують працю лісозаготівників, підвищують продуктивність праці у 18 разів. Напередодні 50-річчя Великого Жовтня машинобудівники почали випуск лісозаготівельних автопоїздів ЛМ-1 і трелювальних машин на базі трактора Т-127. 1972 року завод приступив до серійного виробництва високопродуктивних лісовозних автопоїздів ЛК-9 та автотрісковозів, які вже добре відомі не лише в Радянському Союзі, а й у багатьох зарубіжних соціалістичних країнах.
На підприємстві широкого розмаху набули нові форми соціалістичного змагання. У1964 році бригаді ковальського цеху на чолі з бригадиром П. Л. Перловським присвоєно звання колективу комуністичної праці. За високі досягнення на честь 50-річного ювілею Радянської влади слюсаря С. В. Кудрявцева нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. 71 машинобудівник 1970року удостоєний Ленінської ювілейної медалі. Повністю реконструйовано меблеву фабрику, на якій усі виробничі процеси механізовані. Введено в дію новий цех ширвжитку, який працює на відходах виробництва. Радомишльське державне лісозаготівельне господарство в 1970 році реорганізоване в лісомисливське господарство. За 1951—1970 рр. у межах району воно посадило 5200 га лісу, а також залісило 3200 га ярів та
Дивиться також інші населені пункти району: