Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У визволенні Житомирської області від німецько-фашистських загарбників брали участь 13-а армія під командуванням генерал-майора М. П. Пухова, 60-а армія під командуванням генерал-лейтенанта І. Д. Черняховського, 1-а гвардійська армія під командуванням генерал-полковника А. А. Гречка, 18-а армія під командуванням генерал-полковника К. М. Леселідзе, 38-а армія під командуванням генерал-полковника К. С. Москаленка, 40-а армія під
командуванням генерал-лейтенанта П. Ф. Жмаченка, 1-а танкова армія під командуванням генерал-лейтенанта М. Ю. Катукова, 3-я гвардійська танкова армія під командуванням генерал-лейтенанта П. С. Рибалки, 25-й танковий корпус під командуванням генерал-майора Ф. Г. Анікушина, 4-й гвардійський танковий корпус під командуванням генерал-лейтенанта П. П. Полубоярова і 5-й гвардійський танковий корпус під командуванням генерал-лейтенанта А. Г. Кравченка. Сухопутні війська з повітря прикривала 2-а повітряна армія під командуванням генерал-лейтенанта авіації С. Я. Красовського. В боях на Житомирщині в складі 40-ї армії брала участь 1-а Чехословацька бригада під командуванням генерала Л. Свободи.
Велику допомогу військам 1-го Українського фронту подавали партизани. 7 листопада 1943 року партизани з'єднання С. Ф.Маликова оволоділи районним центром Довбишем і тримали його в своїх руках 54 дні, аж до приходу сюди частин Червоної Армії. Партизанське з'єднання під командуванням М. І. Наумова з серпня 1943 року здійснювало рейди на території Коростенського, Чоповицького» Малинського, Потіївського, Радомишльського, Базарського районів Житомирської області і ряду північно-західних районів Київщини. На шляху слідування партизани громили ворожі гарнізони, чинили диверсії, влаштовували засади. 13 листопада вони оволоділи районним центром Ємільчиним і перебували там 22 дні.
В жовтні 1943 року з рейду до Карпат повернулося в район Олевська з'єднання С. А. Ковпака. Воно взяло під контроль залізницю Коростень — Сарни, В ніч на 15 листопада ковпаківці разом з місцевим партизанським загоном вчинили напад на станцію Олевськ, де стояло понад 300 вагонів з бойовою технікою, боєприпасами, пальним, військово-інженерним майном і документами. Все це разом з шляховим господарством було висаджено в повітря.
У боях за визволення Житомирщини билися представники багатьох національностей. Під час здійснення Житомирсько-Бердичівської операції смертю героїв, загинули росіяни — командир взводу самохідного артилерійського полку П. І. Фомичов, водій танка Т-34 М. К. Іванов, командир протитанкової артилерійської батареї О. П. Єгоров, командир ланки літаків-винищувачів І. М. Поляков; українці — командир протитанкової артилерійської батареї І. С. Саєнко, командир танка Т-34 І. П. Голуб, кулеметник О. П. Павлюченко; вірменин — командир танкової бригади Л. X. Дарбинян; казах — сапер А. Усенов; татарин — зв'язківець А. Р. Аширбеков та багато інших.У бою за визволення Овруча ворожа куля обірвала життя славного сина словацького народу комуніста Яна Налєпки. За героїзм, проявлений під час визволення Житомирщини всі вони та ще 39 бійців удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
У партизанських з'єднаннях О. М. Сабурова і С. Ф. Маликова з загальної кількості партизанів на кінець 1943 року було 60,2 проц. українців, 19,6 проц. росіян, 10,7 проц. білорусів і 9,5 проц. представників інших національностей.
У партизанському з'єднанні А. М. Грабчака були представники 24 національностей, в т. ч. українців — 880, росіян — 195, білорусів — 96, поляків — 65, узбеків — 44, казахів — 41, киргизів — 17, таджиків — 4, вірменів — 4 тощо. На Житомирщині успішно діяли 1-е і 2-е молдавські партизанські з'єднання, якими командували В. А. Андреев та Я. П. Шкрябач. У складі з'єднання M. І. Наумова бився з ворогом вірменський партизанський загін ім. А. І. Мікояна. Водночас у з'єднаннях і загонах білоруських партизанів громили ворога понад 10 тис. українців. Серед них було й чимало житомирян.
За героїзм, проявлений у роки війни, 83 житомирянам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, тисячі були нагороджені орденами і медалями, 24 чоловіка в ході війни стали повними кавалерами ордена Слави.
Вдячні трудящі Житомирщини свято шанують пам'ять про тих, хто загинув за Радянську Вітчизну. На території області на їх честь встановлено 485
Житомирська область
Сторінка 35 з 48
територія області була повністю очищена від ворога. В містах і селах відновили діяльність партійні і радянські органи.У визволенні Житомирської області від німецько-фашистських загарбників брали участь 13-а армія під командуванням генерал-майора М. П. Пухова, 60-а армія під командуванням генерал-лейтенанта І. Д. Черняховського, 1-а гвардійська армія під командуванням генерал-полковника А. А. Гречка, 18-а армія під командуванням генерал-полковника К. М. Леселідзе, 38-а армія під командуванням генерал-полковника К. С. Москаленка, 40-а армія під
Велику допомогу військам 1-го Українського фронту подавали партизани. 7 листопада 1943 року партизани з'єднання С. Ф.Маликова оволоділи районним центром Довбишем і тримали його в своїх руках 54 дні, аж до приходу сюди частин Червоної Армії. Партизанське з'єднання під командуванням М. І. Наумова з серпня 1943 року здійснювало рейди на території Коростенського, Чоповицького» Малинського, Потіївського, Радомишльського, Базарського районів Житомирської області і ряду північно-західних районів Київщини. На шляху слідування партизани громили ворожі гарнізони, чинили диверсії, влаштовували засади. 13 листопада вони оволоділи районним центром Ємільчиним і перебували там 22 дні.
В жовтні 1943 року з рейду до Карпат повернулося в район Олевська з'єднання С. А. Ковпака. Воно взяло під контроль залізницю Коростень — Сарни, В ніч на 15 листопада ковпаківці разом з місцевим партизанським загоном вчинили напад на станцію Олевськ, де стояло понад 300 вагонів з бойовою технікою, боєприпасами, пальним, військово-інженерним майном і документами. Все це разом з шляховим господарством було висаджено в повітря.
У боях за визволення Житомирщини билися представники багатьох національностей. Під час здійснення Житомирсько-Бердичівської операції смертю героїв, загинули росіяни — командир взводу самохідного артилерійського полку П. І. Фомичов, водій танка Т-34 М. К. Іванов, командир протитанкової артилерійської батареї О. П. Єгоров, командир ланки літаків-винищувачів І. М. Поляков; українці — командир протитанкової артилерійської батареї І. С. Саєнко, командир танка Т-34 І. П. Голуб, кулеметник О. П. Павлюченко; вірменин — командир танкової бригади Л. X. Дарбинян; казах — сапер А. Усенов; татарин — зв'язківець А. Р. Аширбеков та багато інших.У бою за визволення Овруча ворожа куля обірвала життя славного сина словацького народу комуніста Яна Налєпки. За героїзм, проявлений під час визволення Житомирщини всі вони та ще 39 бійців удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
У партизанських з'єднаннях О. М. Сабурова і С. Ф. Маликова з загальної кількості партизанів на кінець 1943 року було 60,2 проц. українців, 19,6 проц. росіян, 10,7 проц. білорусів і 9,5 проц. представників інших національностей.
У партизанському з'єднанні А. М. Грабчака були представники 24 національностей, в т. ч. українців — 880, росіян — 195, білорусів — 96, поляків — 65, узбеків — 44, казахів — 41, киргизів — 17, таджиків — 4, вірменів — 4 тощо. На Житомирщині успішно діяли 1-е і 2-е молдавські партизанські з'єднання, якими командували В. А. Андреев та Я. П. Шкрябач. У складі з'єднання M. І. Наумова бився з ворогом вірменський партизанський загін ім. А. І. Мікояна. Водночас у з'єднаннях і загонах білоруських партизанів громили ворога понад 10 тис. українців. Серед них було й чимало житомирян.
За героїзм, проявлений у роки війни, 83 житомирянам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, тисячі були нагороджені орденами і медалями, 24 чоловіка в ході війни стали повними кавалерами ордена Слави.
Вдячні трудящі Житомирщини свято шанують пам'ять про тих, хто загинув за Радянську Вітчизну. На території області на їх честь встановлено 485