Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
німецько-фашистських загарбників. Безприкладні подвиги радянських воїнів, партизанів і партійно-комсомольських підпільників відображені у великих експозиціях обласного краєзнавчого музею, в Словечанському музеї партизанської слави, в численних народних музеях. Герої війни оспівані в художній літературі й музичних творах. Про них написані наукові праці й спогади.
Багато лиха завдали трудящим області німецько-фашистські загарбники. На Житомирщині окупанти розстріляли, повісили, спалили і закатували понад 322 тис. чоловік, у т. ч. велику кількість військовополонених. Близько 60 тис. громадян вороги вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Лежали в руїнах десятки міс і сіл, селищ, майже всі будівлі заводів і фабрик, радгоспів і колгоспів. У Городницькому районі з 42 населених пунктів частково уціліло лише сім. Були спалені Словечне і 13 навколишніх сіл. Тут гітлерівці знищили понад 5 тис. чоловік, переважно жінок, дітей і стариків. Лише згарища залишилися від 49 сіл в Овруцькому, Олевському, Коростенському і Коростишівському районах. Окупанти пограбували підприємства, зруйнували 21 тис. колгоспних будівель, вивезли в Німеччину майже всю худобу. В населення області вони відібрали 162,5 тис. голів рогатої худоби і свиней.
З перших днів визволення трудящі Житомирщини під керівництвом обласної партійної організації та обласного виконавчого комітету дружно взялися за від будову народного господарства. Бойовою програмою для житомирян, як і для всього радянського народу, була постанова ЦК ВКІІ(б) і Раднаркому СРСР від 21 серпня 1943 року «Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецьких окупантів».
Завдяки самовідданій праці робітничих колективів оживали промислові підприємства, налагоджуючи випуск продукції, необхідної для фронту і населення. Уже на початок 1945 року на Житомирщині працювало понад 90 заводів і фабрик, 50 районних промислових комбінатів, близько 100 промислових артілей.
Ціною величезних зусиль відроджувалося сільське господарство. На полях залишилося багато мін, артилерійських снарядів та авіабомб. Жінкам і підліткам доводилось працювати поруч з саперами. Бракувало тягла і реманенту. Навіть кіс та серпів не вистачало. Протягом першої половини 1944 року було зібрано й відремонтовано кількасот тракторів. У проведенні польових робіт значну допомогу надавала Військова Рада 1-го Українського фронту. Вона передала області 153 автомашини і 80 тонн пального. Всебічна братня допомога йшла з радянських республік. Трудящі Калінінської, Московської і Ярославської областей надіслали 5120 цнт сортового насіння льону. Коростень для бібліотеки одержав від ленінградців понад дві тисячі томів різної літератури. 1944 року колгоспи освоїли посівну площу на 63 проц. За 1944 рік у колгоспах області створено 2995 тваринницьких ферм, де налічувалося лише великої рогатої худоби 91 372 голови.
У відродженні тваринництва велику допомогу житомирянам подали колгоспи Рязанської, Пермської, Пензенської областей та Марійської АРСР. Протягом весни — літа колгоспи Житомирщини одержали з цих областей 10 тис. голів великої рогатої худоби, 14 тис. овець та 5 тис. свиней.
Глибоко пройняті почуттям радянського патріотизму, бажанням швидше розгромити ненависного ворога, трудящі Житомирщини в 1944 році не лише виконали план хлібозаготівель, але й здали у фонд оборони понад 1 млн. пудів хліба. 30 квітня на залізничній станції Тернопіль делегація трудящих області вручила командиру 91-ї окремої танкової бригади Герою Радянського Союзу полковнику І. Г. Якубовському (нині маршал, двічі Герой Радянського Союзу) 30 танків Т-34, які були виготовлені на кошти трудящих Житомирщини.
Активну участь трудящі Житомирщини взяли у відбудові Донбасу. На заклик партії в Донбас виїхало близько 7 тис. юнаків і дівчат. Для забезпечення шахт кріпильним лісом в області було організовано кілька масових недільників. Тільки в липні 1944 року для донбасівських шахт відвантажено 350 вагонів лісу. Биківський, Довбиський та Кам'янобрідський фарфоро-фаянсовий
Житомирська область
Сторінка 36 з 48
скульптурних пам'ятників, 276 гранітних обелісків, 267 кам'яно-бетонних пам'ятників, 1041 могильна плита. Тут — 1364 братні та одиночні могили, в яких поховано 1615 генералів та офіцерів і близько 28 тис. сержантів, солдатів, партизанів і підпільників, серед них 50 Героїв Радянського Союзу. На будинку Житомирського міськвиконкому встановлено дві мармурові дошки, на яких золотими літерами записані військові частини, що визволяли місто від Багато лиха завдали трудящим області німецько-фашистські загарбники. На Житомирщині окупанти розстріляли, повісили, спалили і закатували понад 322 тис. чоловік, у т. ч. велику кількість військовополонених. Близько 60 тис. громадян вороги вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Лежали в руїнах десятки міс і сіл, селищ, майже всі будівлі заводів і фабрик, радгоспів і колгоспів. У Городницькому районі з 42 населених пунктів частково уціліло лише сім. Були спалені Словечне і 13 навколишніх сіл. Тут гітлерівці знищили понад 5 тис. чоловік, переважно жінок, дітей і стариків. Лише згарища залишилися від 49 сіл в Овруцькому, Олевському, Коростенському і Коростишівському районах. Окупанти пограбували підприємства, зруйнували 21 тис. колгоспних будівель, вивезли в Німеччину майже всю худобу. В населення області вони відібрали 162,5 тис. голів рогатої худоби і свиней.
З перших днів визволення трудящі Житомирщини під керівництвом обласної партійної організації та обласного виконавчого комітету дружно взялися за від будову народного господарства. Бойовою програмою для житомирян, як і для всього радянського народу, була постанова ЦК ВКІІ(б) і Раднаркому СРСР від 21 серпня 1943 року «Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецьких окупантів».
Завдяки самовідданій праці робітничих колективів оживали промислові підприємства, налагоджуючи випуск продукції, необхідної для фронту і населення. Уже на початок 1945 року на Житомирщині працювало понад 90 заводів і фабрик, 50 районних промислових комбінатів, близько 100 промислових артілей.
Ціною величезних зусиль відроджувалося сільське господарство. На полях залишилося багато мін, артилерійських снарядів та авіабомб. Жінкам і підліткам доводилось працювати поруч з саперами. Бракувало тягла і реманенту. Навіть кіс та серпів не вистачало. Протягом першої половини 1944 року було зібрано й відремонтовано кількасот тракторів. У проведенні польових робіт значну допомогу надавала Військова Рада 1-го Українського фронту. Вона передала області 153 автомашини і 80 тонн пального. Всебічна братня допомога йшла з радянських республік. Трудящі Калінінської, Московської і Ярославської областей надіслали 5120 цнт сортового насіння льону. Коростень для бібліотеки одержав від ленінградців понад дві тисячі томів різної літератури. 1944 року колгоспи освоїли посівну площу на 63 проц. За 1944 рік у колгоспах області створено 2995 тваринницьких ферм, де налічувалося лише великої рогатої худоби 91 372 голови.
У відродженні тваринництва велику допомогу житомирянам подали колгоспи Рязанської, Пермської, Пензенської областей та Марійської АРСР. Протягом весни — літа колгоспи Житомирщини одержали з цих областей 10 тис. голів великої рогатої худоби, 14 тис. овець та 5 тис. свиней.
Глибоко пройняті почуттям радянського патріотизму, бажанням швидше розгромити ненависного ворога, трудящі Житомирщини в 1944 році не лише виконали план хлібозаготівель, але й здали у фонд оборони понад 1 млн. пудів хліба. 30 квітня на залізничній станції Тернопіль делегація трудящих області вручила командиру 91-ї окремої танкової бригади Герою Радянського Союзу полковнику І. Г. Якубовському (нині маршал, двічі Герой Радянського Союзу) 30 танків Т-34, які були виготовлені на кошти трудящих Житомирщини.
Активну участь трудящі Житомирщини взяли у відбудові Донбасу. На заклик партії в Донбас виїхало близько 7 тис. юнаків і дівчат. Для забезпечення шахт кріпильним лісом в області було організовано кілька масових недільників. Тільки в липні 1944 року для донбасівських шахт відвантажено 350 вагонів лісу. Биківський, Довбиський та Кам'янобрідський фарфоро-фаянсовий