Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Овруч

Сторінка 3 з 11
Широкий відгук в Овручі знайшли революційні події 1905 – 1907 рр. У місті відбувалися масові мітинги, заворушення. 14 серпня 1905 року політичні в’язні зламали грати у вікнах і зав’язали боротьбу з вартою. Поліція і жандармерія жор­стоко розправилися з втікачами. В червні 1907 року в
навколишніх селах відбу­лося заворушення проти поміщиків, у якому брали участь також жителі Овруча. Революційна боротьба в Овручі набрала такого розмаху, що уряд змушений був, крім чотирьох існуючих, створити тут ще один поліцейський стан.
Після поразки революції почалися чорні дні реакції. В економічному житті тривав застій. Напередодні першої світової війни у місті налічувалося 10830 чоло­вік. Промисловість представляли один паровий та один водяний млини, які пере­робляли в рік 115 тис. пудів зерна. Діяло також дві невеличкі друкарні, майстерня виготовлення черепиці. Перед першою світовою війною прискорилося будівництво залізниці Овруч – Шепетівка й залізничної станції. Значна кількість населення міста працювала на спорудженні їх. 1914 року через станцію пройшов перший поїзд.
Напередодні першої світової війни місто мало непривабливий вигляд, у ньому налічувалося 24 вулиці й провулки та 3 площі, проте жодного метра їх не було замощено. Освітлювалися вони 40 гасовими ліхтарями. З 1103 будинків лише 53 спо­руджені з цегли, а 110 – критих бляхою. На одне житло припадало в середньому 11 жителів. Оскільки вода в Норині малопридатна для пиття, має багато домішок, населення користувалося колодязною, але кількість криниць була недостатньою.
У занедбаному стані перебувала охорона здоров’я. На одне лікарняне ліжко в 1904 році припадало 1060, а на одного лікаря – 2830 жителів. У 1913 році працю­вало 2 земські та 7 приватних лікарів, у т. ч. 3 зубних, й 3 акушерки. Діяла лікарня на 30 ліжок, аптека та 3 аптекарські магазини. У місті часто спалахували епідемії віспи, тифу та інших інфекційних захворювань. Слабо розвивалася народна освіта. В Овручі на 1910 рік не було жодного середнього навчального закладу, діяли чотири нижчі школи, де 15 учителів навчало грамоти 445 учнів. Існувало три бібліотеки, доступ до яких трудящому населенню був закритий.
Нові хвилі народного гніву охопили місто й повіт під час першої імперіаліс­тичної війни. Трудящі рішуче виступали проти кривавої бойні, на якій нажива­лися багатії і страждала біднота, відмовлялися служити в царській армії. Так, 20 липня 1914 року новобранці, які перебували на Овруцькому призовному пункті, напали на приміщення земської управи й побили поліцію. Викликані війська жор­стоко придушили виступ.
Звістка про Лютневу революцію швид­ко докотилася до Овруча. 28 лютого 1917 року відбулися багатолюдні збори, які вітали повалення самодержавства. Через місяць створено Раду робітничих, селянських та солдатських депутатів. 18 червня вона розглянула ряд важливих питань, зокрема про розподіл землі й лісу. Після липневих подій в Петрограді рево­люційно настроєні частини гарнізону були відведені на Полісся, зокрема 4500 солдатів розміщено в Овручі. Прибуття їх сприяло революційному вихованню мас і більшови­зації Ради. Протягом літа в селах повіту відбулися масові виступи. Селяни захоплю­вали землі нетрудових елементів, рубали поміщицький ліс, забороняли поміщикам збирати врожай. Революційними виступами керувала Овруцька більшовицька організація, створена влітку 1917 року. Місцеві органи буржуазного Тимчасо­вого уряду не могли справитися з революційно настроєними масами. У вересні повітовий комісар вимагав від начальника міліції вжити найрішучіших заходів для приборкання селян. Проти непокірних направили військові частини.
З великою радістю зустріли трудящі Овруча перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді. Вони палко схвалювали ленінські декрети про мир і землю, заявляли про свою готовність усіма силами відстоювати владу Рад. Але в листопаді до Овруча вдерлися загони буржуазно-націоналістичної Центральної ради. Намагаю­чись зберегти старі порядки, вони жорстоко розправлялися з тими, хто був проти приватної власності. У цей період революційні частини Південно-Західного фронту виступили на боротьбу за владу Рад. 9 січня 1918 року вони визволили місто від ворогів і встановили Радянську владу. Було створено ревком, велася підготовка до розподілу поміщицької землі, конфіскації приватної власності. Але приступити до здійснення соціалістичних перетворень тоді не вдалося. В лютому до міста вдер­лися кайзерівські війська. Проти них з перших днів окупації почала


Сучасна карта - Овруч