Сторінка 8 з 11
Німеччини. Партизани втратили 40 чоловік убитими й 30 пораненими. У бою за місто загинув командир словацького загону Ян Налепка (Рєпкін), якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
З величезною радістю зустріло населення міста своїх визволителів. 1525 його жителів билися на фронтах Великої Вітчизняної війни, у підпіллі та в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників. За мужність і героїзм, виявлені в боях з окупантами, 1192 чоловіка
нагороджено орденами й медалями. 340 чоловік загинули смертю хоробрих.
Відступаючи, окупанти зруйнували залізничний вузол, завдали місту збитків на суму понад 35 млн. крб. Партійні, радянські й комсомольські органи міста й району, які одразу ж після визволення відновили роботу, спрямували діяльність трудящих на швидку відбудову господарства. Завдяки самовідданій праці вже на другий день після визволення через станцію пройшов перший залізничний ешелон, а через 5 днів почала працювати міська електростанція. Незабаром відновили роботу МТС, шкірзавод, лікарня, почалося навчання в школах, виходила районна газета «Зоря». Водночас з відбудовою міста трудящі Овруча подавали значну допомогу колгоспам, ремонтували для них плуги, борони та інший сільськогосподарський реманент.
Палкий патріотизм виявило населення під час збирання коштів на побудову танкової колони «Радянська Житомирщина». Активну участь у цій справі брали також учні, які, працюючи на відбудовних роботах, заробили й здали у фонд Червоної Армії 27 110 крб. Верховний Головнокомандуючий надіслав учителям і учням середньої школи № 1 телеграму, в якій виніс їм подяку.
До закінчення війни завдяки самовідданій праці трудящих міста й допомозі держави піднято з руїн підприємства, культурно-освітні, медичні заклади. В 1944 – 1945 рр. розпочали роботу хлібозавод, райпромкомбінат, харчокомбінат, промислові артілі ім. ХVІІІ –річчя Жовтня, «Іскра», хімлісгосп, електростанція, друкарня. На всю потужність працював залізничний вузол.
Після перемоги над гітлерівською Німеччиною жителі Овруча ще з більшою енергією заліковували нанесені війною рани, далі розвивали його економіку. У цьому їм допомагали Союзний уряд, трудящі усіх братніх республік. Зокрема, обладнання для електростанції, хлібозаводу, залізничного депо поставили машинобудівники Ленінграда, верстати для МТС – трудівники Москви, Свердловська, Ташкента. З Казахстану надходила шкірсировина для промкомбінату. Держава виділила для відбудови господарства міста в 1944 – 1946 рр. 6,2 тис. куб. метрів лісоматеріалів, щорічно асигнувала 4 – 5 млн. крб. Незабаром промислові підприємства почали успішно виконувати свої плани. Особливо значних успіхів домігся колектив лісгоспу, який уже 1 серпня 1949 року виконав п’ятирічне завдання лісозаготівель для відродження шахт Донбасу. Достроково завершила п’ятирічку 11-а дистанція колії, на якій працювало 607 чоловік. Її колектив у 1950 році в соціалістичному змаганні колійників Коростенського відділку Південно-Західної залізниці зайняв друге місце і домігся економії державних коштів у сумі 285 тис. крб. За самовіддану працю дорожні майстри М. Л. Потар, І. Й. Редчиць та О. П. Хавін нагороджені орденом Леніна. У цьому ж році почалося будівництво комбінату молочних консервів.
Рік у рік упорядковувалося місто. До 1948 року було відбудовано 4275 кв. метрів житлової площі, споруджувався міський стадіон. У центрі міського парку в 1950 році встановлено пам’ятник В. І. Леніну. На цей час працювало 16 магазинів, 5 їдалень, кафе. В 1944 році відновили роботу лікарня, поліклініка, санепідемстанція. На 1950 рік у лікувальних закладах трудилося 30 лікарів і 239 медпрацівників з середньою спеціальною освітою. На кінець періоду відбудови й дальшого розвитку в місті діяло три середні школи, де 97 учителів навчало 1802 учні. У 1944 році відкрито вечірню школу робітничої молоді, дитбудинок та дитсадок.
Нормалізувалася діяльність культурно-освітніх закладів. У 1946 році відновив роботу районний будинок культури. Тут діяли гуртки художньої самодіяльності, демонструвалися кінофільми, організовувалися вечори відпочинку, читання лекцій для трудящих. Створена виїзна агіткультбригада виступала перед колгоспниками району з концертами, випускала в бригадах і на фермах стінгазети, полівки. 1949 року збудовано нове приміщення будинку культури на 609 місць. Працювали районна бібліотека для
Дивиться також інші населені пункти району: