Сторінка 6 з 11
народногосподарських вантажів.
Під керівництвом районної парторганізації трудящі Овруча внесли свій вклад і у проведення колективізації в селах району. Залізничники, робітники інших підприємств посилали в колгоспи ремонтні бригади, створювали кузні. У вересні 1930 року 15 комуністів міста поїхали на роботу в сільгоспартілі, в
липні 1933 року 720 чоловік допомагали хліборобам у збиранні врожаю. Залізничники станції Овруч в підшефних селах Товкачі та Редчиці виступали з бесідами на політичні теми, проводили вечори Серпа й Молота. Активну участь у колективізації брали комсомольці. їх діяльність спрямовував районний комітет ЛКСМУ на чолі з М. М. Попудренком, який під час Великої Вітчизняної війни став Героєм Радянського Союзу, командиром партизанського з’єднання. Значну допомогу у зміцненні колективних господарств подала створена на початку 1932 року Овруцька МТС, яка в травні одержала з Ленінграда 28 тракторів. Кадри механізаторів для села з 1930 року готувала Овруцька школа машинно-тракторного учнівства. Важливу роль у проведенні колективізації відіграла районна газета «Шлях колективізації», перший номер якої вийшов 25 вересня 1930 року. На своїх сторінках вона висвітлювала життя колективних господарств, розповідала про їх перші успіхи.
Поліпшувалася охорона здоров’я трудящих. Для міжрайонної лікарні 1926 року додатково збудовано двоповерхове приміщення на 40 ліжок, де розміщено хірургічне, гінекологічне та терапевтичне відділення. На залізничній станції 1934 року відкрито поліклініку. Напередодні війни в Овручі працювали санепідемстанція, дві аптеки, дитячі ясла. Населення обслуговувало 26 лікарів та 46 чоловік середнього медперсоналу. Значний крок уперед зроблено в галузі освіти. На 1940 рік було 2 середні та одна семирічна школи, де налічувалося 84 вчителі та 2 тис. учнів. З спеціальних навчальних закладів працювали обласна школа медсестер, вечірній педтехнікум, ремісниче училище сільських механізаторів. Тривала робота щодо ліквідації неписьменності серед дорослого населення. На 1938 рік з нею в основному було покінчено. Значна увага приділялася вихованню дітей у позаурочний час. 1935 року відкрито палац піонерів.
Центром культурно-масової роботи перед війною був районний будинок культури. З 1934 року працював клуб залізничників. У день 21-х роковин Великого Жовтня відкрито кінотеатр на 350 місць. У районних бібліотеках для дітей і дорослих книжковий фонд становив 15 тис. томів. Було завершено радіофікацію міста.
12 грудня 1937 року під час виборів до Верховної Ради СРСР трудящі Овруча одностайно проголосували за кандидатів блоку комуністів і безпартійних, в 1938 році обирали посланців до Парламенту республіки, а в наступному – до місцевих Рад депутатів трудящих. До Овруцької міської Ради обрано 39 чоловік. Серед депутатів – 6 комуністів, 3 члени ВЛКСМ.
Рік у рік зростали лави комуністів. Якщо в 1933 році налічувалося 8 первинних парторганізацій і 128 членів ВКП(б), то напередодні Великої Вітчизняної війни було 15 парторганізацій і 294 комуністи. На підприємствах, в установах та в навчальних закладах діяло 29 комсомольських організацій, які об’єднували 482 члени ВЛКСМ, 32 профспілкові організації представляли 1840 членів профспілки. Партійні, комсомольські та профспілкові організації проводили значну роботу, спрямовану на виконання трудящими завдань третьої п’ятирічки.
Розбійницький напад гітлерівської Німеччини на СРСР перервав мирну працю радянських людей. Сотні жителів Овруча пішли до лав Червоної Армії. З наближенням фронту до міста проводилася евакуація МТС. підприємств. 11 липня 1941 року створено підпільний райком КП(б)У на чолі з І. Г. Старухіним, для організації партизанського руху й підпільних та диверсійних груп у місті й районі залишено 70 комуністів.
22 серпня 1941 року Овруч захопили німецько-фашистські війська. Вже в перші дні окупації гітлерівські кати розстріляли в місті 147 жителів. Але радянські люди не схилили голови перед гітлерівцями, вони ігнорували їх накази, піднімалися на боротьбу. У вересні Овруцький партизанський загін, у складі якого було 35 комуністів, багато комсомольців, висаджував у повітря автомашини з боєприпасами та живою силою ворога, шосейні мости на шляху Овруч – Мозир, перерізував лінії зв’язку, розправлявся з поліцаями та старостами.
Для боротьби з народними месниками в жовтні 1941 року окупанти стягнули
Дивиться також інші населені пункти району: