Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коростень

Сторінка 2 з 16
вироби з дерева, домоткані тканини, шкіри, смола, дьоготь та інші товари.
Після реформи 1861 року переважна більшість населення містечка продовжу­вала займатися ремеслом та дрібною торгівлею. У 1890—1900 рр. у ньому виникають невеличкі підприємства, зокрема 10 чинбарень, 2 миловарні, 3 фабрики гнутих меб­лів. Важливе
значення для Іскоростеня мало будівництво залізниці Київ—Ковель, яка пройшла через містечко. 1902 року відкрився рух поїздів. Через рік засновано механічні майстерні, де ремонтували й виготовляли дрібний сільськогосподарський реманент, а 1904 року — фарфоровий завод. В Іскоростені на цей час налічувалося 74 приватні крамниці та кілька оптових складів.
З розвитком промисловості, транспорту й торгівлі зросла кількість жителів. На кінець 1904 року в містечку налічувалося 3200 чоловік. Більшість дорослого населення становили робітники, які працювали на промислових підприємствах, заготівлі та обробці деревини, на залізниці й у власників крамниць і оптових скла­дів. Пролетарську солідарність трудящі Іскоростеня виявили в 1905 році. В січні вони з гнівом затаврували царизм за криваву розправу над петербурзькими робіт­никами, а у жовтні підтримали загальноросійський страйк. У перших лавах страй­куючих йшли залізничники.
Становище трудящих містечка після поразки першої російської революції по­гіршало. Газета «Правда» 3 липня 1912 року в одній з кореспонденцій про умови праці робітників Іскоростенських механічних майстерень писала: «В маленькій, брудній, курній і темній майстерні знаходиться 20—22 робітники, які працюють по 12—14 годин без відпочинку, нарівні з моторними верстатами. Господар надзви­чайно грубо поводиться з підлеглими, особливо підлітками, усіх обливає брутальною лайкою. Знущається над ними. Ночами чути, як підлітки плачуть від перевтоми та побоїв. За роботу платять від 80 коп. до 1 крб. 50 коп. На ці гроші не можна прожити».
Під впливом агітації, яку проводили більшовики з Києва, Гомеля й Сарн, робітники рішуче виступали проти гніту експлуататорів. В період нового револю­ційного піднесення на фарфоровому заводі відбувся страйк, що тривав з 4 по 7 липня 1911 року. Робітники вимагали скорочення робочого дня, підвищення заробітної плати, свободи слова. За допомогою поліції страйк було придушено.
Напередодні першої світової війни Іскоростень був одним з найбільших насе­лених пунктів Овруцького повіту. На кінець 1913 року тут налічувалося 3730 чо­ловік населення й працювали механічні майстерні, фарфоровий завод, майстерня гнутих меблів, друкарня, водяний млин.
З відкриттям залізничної станції почала діяти медамбулаторія, де працювали лікар та акушерка. В містечку тільки 1911 року відкрито дільничну земську лі­карню на 10 ліжок. У ній подавали медичну допомогу один лікар, фельдшер, акушер­ка та медсестра. Крім того, мали приватну практику три зубні лікарі. Працювали аптека, 4 аптекарські магазини. Так само незадовільно розвивалася освіта. З 1875 року тут діяло однокласне училище, яке в 1902 році реорганізоване в двокласне. На початку 1914 року в ньому навчалося 56 хлопчиків і 30 дівчаток. При училищі була бібліотека, три невеличкі бібліотеки належали приватним особам.
Коли розпочалася перша світова війна, в містечку дислокувалися військові частини, армійський госпіталь та ряд установ обслуговування військ. З воєнно-стратегічних міркувань в

Сучасна карта - Коростень