Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коростень

Києва каральний загін. Робітники, очолювані ревкомом, роззброїли й заарештували буржуазних націоналістів.
Наприкінці грудня Центральна рада відрядила до Коростеня загін, який захо­пив містечко й встановив режим терору. Майже весь
січень 1918 року тут велися запеклі бої між червоногвардійцями й військами буржуазної Центральної ради. Наприкінці лютого Коростень захопили німецькі окупанти. Однак боротьба за від­новлення Радянської влади не припинилася. Масовим протестом проти кайзерівців та їх прихвоснів стало святкування Першого травня. В цей день у містечку відбу­лися демонстрація трудящих та мітинг.
На залізничному вузлі влітку 1918 ро­ку було створено підпільний революційний комітет, який організував залізничників і робітників містечка на боротьбу проти ні­мецьких окупантів та їх прислужників — гетьманців. 15 липня під його керівницт­вом залізничники припинили роботу. На мітингу, що відбувся в депо, був обра­ний страйковий комітет. Того ж дня коростенців підтримали залізничники Сарненського і Здолбунівського вузлів, а 20 липня страйк переріс у всеукраїнський.
Страйкарі вимагали від адміністрації сво­боди спілок, підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня й виплати заро­бітної плати за 3 минулі місяці. Німець­кий комендант заарештував 5 членів страйккому. Та рух на залізницях Коростенського вузла, як і на багатьох інших, був паралізований. Члени підпільного ревкому Т. С. Давидюк, Л. М. Табукашвілі, О. В. Конончук та інші, які підтримували зв’язок з страйккомом Південно-Західної залізниці, з допомогою листівок та оголо­шень налагодили вичерпну інформацію про становище на інших вузлах та заліз­ницях, створили спеціальний фонд допомоги, у який вносили гроші не лише робіт­ники містечка, а й селяни навколишніх сіл. Підтримку коростенцям подали також російські робітники Брянського вузла.
У ніч з 12 на 13 серпня кайзерівські війська оточили Коростень і заарештували близько 80 чоловік. Страйк був придушений. Однак він поламав плани окупантів щодо вивезення з України награбованого майна й продемонстрував організованість і згуртованість робітничого класу, його рішучість відстоювати Радянську владу. Після придушення страйку підпільний ревком продовжував вести роботу серед трудящих міста. Особлива увага приділялася роботі серед молоді. Наприкінці серпня 1918 року у містечку створено підпільну молодіжну організацію. Вона розповсюджувала серед населення більшовицькі листівки, відозви, проводила агітаційну роботу, спрямовану на розклад гетьманських військ.
Активність трудящих зростала з кожним днем. Заступник директора департа­менту державної варти 9 вересня 1918 року повідомляв губернського старосту про те, що дехто з організаторів страйку залізничників почав виявляти бурхливу діяль­ність, роз’їжджати по лініях залізниць і підбурювати службовців до нового страйку. В другій половині жовтня група більшовиків-залізничників Коростенського і Сарненського вузлів розгорнула роботу для підготовки повстання в районі Домбровиці й Сарн.
Важливою подією для коростенських комуністів було створення 1918 року на залізничному вузлі підпільного більшовицького осередку. Під його керівни­цтвом формувалися робітничі загони для боротьби з ворогом.
Після краху окупаційного режиму владу в Коростені захопили петлюрівці.



Сучасна карта - Коростень