Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коростень

Сторінка 6 з 16
визволили Коростень від інтервентів. У боях під містечком брала участь також легендарна Чапаєвська дивізія.
Після вигнання загарбників відновив діяльність ревком. 25 червня він видав наказ, яким дозволялася торгівля на ринку
продовольчими та промисловими това­рами, надавалося право власникам дрібних підприємств почати виробництво про­дукції та заборонялася спекуляція. Було негайно розпочато відбудовні роботи. До 6 липня на станції Коростень Південно-Західний залізничники відремонтували всі пристанційні колії і стрілки, міст через річку Уж, налагодили двоканальний телефонний зв’язок з сусідніми станціями й вузлами. Значну допомогу в ремонті транспорту подавали червоноармійці. Під час недільника 11 липня відкрито рух на лініях Коростень—Житомир і Коростень—Новоград-Волинський.
У вересні 1920 року війська буржуазно-поміщицької Польщі знову вдерлися на Україну й захопили Коростень. Однак 12 жовтня Червона Армія, зокрема 58-а стрілецька дивізія, визволила містечко від інтервентів. Відступаючи, ворог завдав великих збитків господарству, особливо залізничному вузлу та підприєм­ствам. Щоб прискорити відновлення руху на залізничному вузлі, швидше відбуду­вати підприємства, до Коростеня приїхав голова ВУЦВКу Г. І. Петровський. У звіті Президії ВУЦВКу про свою поїздку він відзначав, що в Коростені й Овручі робітники здійснюють чудеса трудового героїзму.
В лютому 1921 року Коростень став центром однойменного повіту. В квітні створено повітовий комітет КП(б)У. В партійному осередку містечка налічувалося 24 комуністи. На залізничному вузлі діяло 5 партосередків, що об’єднували 105 ко­муністів.
В умовах післявоєнної розрухи повітком КП(б)У, партосередки проводили велику організаторську й масово-політичну роботу, спрямовану на відбудову зруй­нованого господарства. Водночас з розв’язанням цих завдань подавалася допомога голодуючим Поволжя. В села повіту були послані продзагони на чолі з агітаторами. За ініціативою комсомольських осередків влаштовувалися платні вистави, кон­церти, вечори, гроші від яких йшли у фонд голодуючим. За 9 місяців 1921 року зібрано 32 980 пудів зерна, 610 пудів круп, 257 пудів борошна, 111 пудів жирів, на 10 тис. крб. золота, срібла й коштовних каменів. 350 чоловік, які прибули з Сара­товської губернії, влаштовано на підприємствах, лісорозробках, а 700 дітей з м. Самари взяли на утримання жителі повіту. Контроль за влаштуванням і до­глядом прибулих дітей здійснювали комсомольські осередки. Члени КСМУ і молодь залізничного вузла й підприємств відрахували у фонд голодуючих свій одноден­ний пайок. Так проявлялися справжня пролетарська солідарність трудящих, висо­кий рівень класової свідомості.
Підтримуючи почин робітників Московсько-Казанської залізниці, коростенці організовували комуністичні суботники, на яких особливо відзначилися залізнич­ники. Тільки у вересні—жовтні 1921 року під час суботників вони відремонтували 5 паровозів. 1921 року почали працювати металообробні майстерні, відновлювали роботу кустарі, налагоджувалася торгівля товарами широкого вжитку. Але спо­кійно працювати коростенцям заважали численні контрреволюційні банди. Найнебезпечнішою з них була банда Тютюнника. У ніч з 6 на 7 листопада 1921 року вона перейшла кордон північніше Олевська, підійшла до Коростеня й вирішила захопити його. На захист містечка стали комуністи, радянський актив, 4-й заліз­ничний полк, який перебував у цей час на станції, частини особого призначення під командуванням Сушина та


Сучасна карта - Коростень