Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коростень

Сторінка 3 з 16
1914—1916 рр. було прокладено лінію залізниці Іскоро­стень—Житомир. Виник досить значний залізничний вузол Коростень. В 1917 році містечко дістало таку ж назву. Тут працювало близько тисячі залізничників. Серед них ширилися більшовицькі ідеї, носіями яких стали солдати — члени РСДРП. У містечку 1916 року сталося
заворушення солдатів, які перебували на лі­куванні в госпіталі. Вони рішуче виступили проти загарбницької імперіалістичної війни і засудили антинародну політику царизму. Їх дружно підтримали залізнич­ники. Але поліція придушила виступ.
З радістю зустріли коростенці повідомлення про повалення самодержавства. 17 березня 1917 року робітники й солдати організували багатолюдну маніфестацію.
Демонстранти несли червоні прапори, лозунги з вимогами демократичної респуб­ліки, встановлення 8-годинного робочого дня, припинення імперіалістичної війни. Однак влада в містечку перейшла до ставлеників буржуазного Тимчасового уряду. Для згуртування робітничих рядів мало значення створення в березні—квітні на заліз­ничному вузлі профспілкових організацій машиністів та працівників служби руху.
Наприкінці квітня 1917 року в Коростені обрано Раду з 240 депутатів, які представляли майже 30 тис. робітників, солдатів і селян. Вирішальну роль у ній відігравали більшовики, які у травні створили більшовицьку фракцію з робітників та солдатів 292-го піхотного полку. З кожним днем активізувалися революційні маси. У зв'язку з цим командуючий Південно-Західним фронтом генерал Денікін 24 серпня, напередодні корніловського заколоту, видав наказ «Про охорону тилу», а для наведення «порядку» виділив 49-й козацький полк, в зону «діяльності» якого входив і Коростень.
У дні корніловського заколоту залізничники всіляко затримували просування військових ешелонів до Петрограда, міняли їх маршрути. Деякі з ешелонів по кілька днів ходили в трикутнику Коростень—Київ—Бердичів. 18 жовтня в міс­течку відбувся багатолюдний мітинг військового гарнізону, який схвалив більшо­вицьку резолюцію про політичне становище й вимагав негайної передачі влади до рук Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Тоді ж на станції був створений червоногвардійський загін, у якому налічувалося 150 чоловік.
Велике піднесення викликала у трудящих Коростеня звістка про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді. Вони одностайно схвалювали перші декрети Радянської держави і утворення Раднаркому на чолі з В. І. Леніним. Пред­ставником трудящих Коростеня на 2-му Всеросійському з'їзді Рад був робітник- залізничник більшовик Я. А. Авер’янов. Заповнюючи анкету на з'їзді, він писав, що Коростенська Рада «користується великим авторитетом серед солдатів і робіт­ників, а після корніловщини — й серед трудового селянства». Залізничники Коро­стеня робили все для підтримки трудящих Петрограда. Вони відмовлялися ванта­жити військові ешелони, затримували військові вантажі й підрозділи, що йшли на допомогу Керенському, проводили агітаційну роботу у військових частинах. На початку листопада 1917 року трудящі разом з революційними солдатами вста­новили в містечку Радянську владу й створили військово-революційний комітет.
Встановлення Радянської влади викликало протидію контрреволюції. Волин­ський губернський комісар негайно відправив до Коростеня загін солдатів для боротьби з більшовиками. В свою чергу, Центральна рада, що узурпувала владу на Україні, послала з


Сучасна карта - Коростень