Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коростень

Сторінка 9 з 16
залізниці почала виходити газета «Поліський залізничник», а з 1933 року — багатотиражка політвідділу МТС «Сталінським шляхом».
У день 10-ї річниці Великого Жовтня на центральній площі міста відкрито пам’ятник В. І. Леніну. 1939 року встановлено пам’ятник М. О. Щорсу. Напередодні Великої Вітчизняної війни в Коростені
побував видатний український радянський поет В. М. Сосюра, який звернувся до давнього міста з такими словами:
У кривавій борні ти тягнувсь до висот,
Кликав сонце у тьмі золотеє.
Протягнув тобі руку російський народ,
Щоб дорогою йти однією.
Віроломний напад фашистської Німеччини на Країну Рад перервав мирну творчу працю радянських людей. На світанку 22 червня 1941 року ворожа авіація піддала Коростень бомбардуванню. В перші ж дні війни на фронт пішли 452 члени міської партійної організації. 150 комуністів увійшло до складу винищувального батальйону, створеного для боротьби з ворожими парашутистами й диверсантами. Все доросле населення будувало оборонні укріплення, доглядало поранених бійців, які прибували з фронту.
В середині липня розгорнулися бої безпосередньо на підступах до міста. Оборону тримала 5-а армія під командуванням генерала М. І. Потапова. «Операція групи армій «Південь»,— визнавав начальник штабу сухопутних військ гітлерівського вермахту генерал Гальдер,— все більше втрачає свою задуману форму. Ділянка фронту проти Коростеня, як і раніше, потребує значних сил для її утримання». Коростенський укріплений район був значною перешкодою для фашистського коман­дування в його наступальних планах на Київ. І все ж перевага в силах була на боці ворога. 7 серпня гітлерівці захопили місто. З перших днів німецько-фашистські загарбники встановили жорстокий окупаційний режим. Восени 1941 року вони зігнали в школу № 5 близько 2 тис. громадян, над якими жорстоко знущалися, а потім вивезли за місто й розстріляли. В березні 1942 року біля залізничного мосту карателі знову розстріляли 300 чоловік, у т. ч. й сестру генерал-лейтенанта П. Ф. Жмаченка - Марію.
Ще до окупації партійні органи створили для боротьби в тилу ворога підпіль­ний райком та міськком КП(б)У, кілька підпільних груп і партизанський загін у складі 35 чоловік на чолі з робітником хлібозаводу Д. І. Марценківським. Під їх керівництвом трудящі Коростеня піднялися на священну боротьбу. У місті й ра­йоні було понад 370 радянських громадян, які активно допомагали народним мес­никам, передавали зброю і боєприпаси, продукти харчування, одяг, розповсюджу­вали листівки, збирали відомості про ворожі війська, переховували й лікували поранених партизанів та виконували інші доручення. Гітлерівці жорстоко роз­правлялися з тими, кого запідозрювали у зв’язках з партизанами. Восени 1941 року вони розстріляли 15 чоловік.
В грудні 1941 року в місті почала діяти підпільна група на чолі з Ю. А. Дубовцевим, А. Г. Клименком та Г. М. Наровським. Вона розповсюджувала серед насе­лення повідомлення Радінформбюро, випускала антифашистські листівки, добувала зброю й вибухівку. Наприкінці березня 1942 року 40 підпільників вийшло в район Лугин. У лісі біля Охотівки вони прийняли бій з карателями й зазнали тяжких втрат. Тут загинув і комісар групи Г. М. Наровський. 20 народних месників, що лишилися в живих, відійшли до станції Білокоровичі й у травні з’єдналися з розвідгрупою І. О. Петрова. Начальником штабу новоутвореного партизанського загону став Ю.


Сучасна карта - Коростень