Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коростень

Сторінка 8 з 16
тис. крб. У 1928 році після реконструк­ції став до ладу фарфоровий завод, на якому порівняно з 1913 роком випуск продук­ції зріс майже у 5 разів. У 1927—1929 рр. на базі колишніх металообробних майстерень побудовано чавуно-ливарний завод, який було названо
«Жовтневою кузнею». Тут виготовлялися несклад­ні машини та реманент для сільського господарства. У 1930 році завод почав випускати устаткування для гірничої промисловості й за роки першої п’я­тирічки перетворився у велике під­приємство республіканського значен­ня. Зростала потреба в електроенергії, але існуюча електростанція не могла задовольнити її. 1928 року побудовано дизельну електростанцію потужністю 550 квт, а в 1935 році розпочато спо­рудження нової, паротурбінної електростанції потужністю 6 тис. кВт.
Напередодні 20-річчя Великого Жовт­ня вона дала струм.
У 30-х роках з допомогою держави Коростень виріс у значний промисловий центр. Широкого розмаху набув стахановський рух. Далеко за межами міста сла­вилися стахановці заводу «Жовтнева кузня» І. І. Карпеловський, О. М. Бушук,
І. А. Сусманов та Д. А. Оверчук. Багато чудових справ здійснили в ті роки заліз­ничники станції Коростень. Вони дружно підхопили почин знатного машиніста краї­ни П. Ф. Кривоноса й розгорнули масове соціалістичне змагання за поліпшення виробничих показників на транспорті. У січні 1939 року бригада машиністів
О. М. Костенича, П. П. Козака провела поїзд вагою понад 1600 тонн за маршрутом Овруч—Коростень — Вапнярка. На той час це був рекордний показник. Тільки за січень 1939 року залізничники провели 257 великовагових поїздів і перевезли понад план близько 60 тис. тонн вантажів. Машиніст-комуніст І. Н. Черников одним з перших у місті став п’ятисотенником. Він довів середньодобовий пробіг паровоза до 540 км.
Значну допомогу подавали трудящі Коростеня у проведенні колективізації.
Робітничі колективи посилали в села району своїх найкращих організаторів. Вес­ною 1930 року для подання допомоги під час проведення сівби підприємства міста направили в колгоспи 87 робітничих бригад у кількості 600 чоловік.
Великі зміни сталися в торгівлі. Напередодні Великої Вітчизняної війни в місті працювало 44 магазини, 8 підприємств громадського харчування. Багато зроблено в охороні здоров’я трудящих. Діяли поліклініка, лікарня та дві аптеки. У 1935 році кількість ліжок у лікарні збільшилася до 160. Хворих обслуговувало 16 лікарів і 75 працівників середнього медперсоналу.
За роки першої та другої п’ятирічок нових успіхів досягнуто в галузі народної освіти. У 1940 році діяло 8 середніх та неповних середніх шкіл. 1930 року відкрито два середні спеціальні навчальні заклади — медтехнікум і технікум радянського будівництва. У цей же час працювало 2 вечірні робітничі факультети — Київського машинобудівного інституту й Харківського інституту інженерів залізничного транспорту.
Значною подією в культурному житті коростенців було заснування 1926 року драматичного театру. В день його відкриття приїхали на гастролі артисти Київ­ського драматичного театру ім. Івана Франка, які пробули в місті цілий місяць.
З 1925 по 1930 рік у Коростені виходила окружна газета «Нове село». З 1930 року видавалася газета «Поліська комуна», перейменована в 1935 році на «Більшовицький форпост». У 1932 році при політвідділі Коростенського відділку Південно-Західної


Сучасна карта - Коростень