Сторінка 8 з 16
тис. крб. У 1928 році після реконструкції став до ладу фарфоровий завод, на якому порівняно з 1913 роком випуск продукції зріс майже у 5 разів. У 1927—1929 рр. на базі колишніх металообробних майстерень побудовано чавуно-ливарний завод, який було названо
«Жовтневою кузнею». Тут виготовлялися нескладні машини та реманент для сільського господарства. У 1930 році завод почав випускати устаткування для гірничої промисловості й за роки першої п’ятирічки перетворився у велике підприємство республіканського значення. Зростала потреба в електроенергії, але існуюча електростанція не могла задовольнити її. 1928 року побудовано дизельну електростанцію потужністю 550 квт, а в 1935 році розпочато спорудження нової, паротурбінної електростанції потужністю 6 тис. кВт.
Напередодні 20-річчя Великого Жовтня вона дала струм.
У 30-х роках з допомогою держави Коростень виріс у значний промисловий центр. Широкого розмаху набув стахановський рух. Далеко за межами міста славилися стахановці заводу «Жовтнева кузня» І. І. Карпеловський, О. М. Бушук,
І. А. Сусманов та Д. А. Оверчук. Багато чудових справ здійснили в ті роки залізничники станції Коростень. Вони дружно підхопили почин знатного машиніста країни П. Ф. Кривоноса й розгорнули масове соціалістичне змагання за поліпшення виробничих показників на транспорті. У січні 1939 року бригада машиністів
О. М. Костенича, П. П. Козака провела поїзд вагою понад 1600 тонн за маршрутом Овруч—Коростень — Вапнярка. На той час це був рекордний показник. Тільки за січень 1939 року залізничники провели 257 великовагових поїздів і перевезли понад план близько 60 тис. тонн вантажів. Машиніст-комуніст І. Н. Черников одним з перших у місті став п’ятисотенником. Він довів середньодобовий пробіг паровоза до 540 км.
Значну допомогу подавали трудящі Коростеня у проведенні колективізації.
Робітничі колективи посилали в села району своїх найкращих організаторів. Весною 1930 року для подання допомоги під час проведення сівби підприємства міста направили в колгоспи 87 робітничих бригад у кількості 600 чоловік.
Великі зміни сталися в торгівлі. Напередодні Великої Вітчизняної війни в місті працювало 44 магазини, 8 підприємств громадського харчування. Багато зроблено в охороні здоров’я трудящих. Діяли поліклініка, лікарня та дві аптеки. У 1935 році кількість ліжок у лікарні збільшилася до 160. Хворих обслуговувало 16 лікарів і 75 працівників середнього медперсоналу.
За роки першої та другої п’ятирічок нових успіхів досягнуто в галузі народної освіти. У 1940 році діяло 8 середніх та неповних середніх шкіл. 1930 року відкрито два середні спеціальні навчальні заклади — медтехнікум і технікум радянського будівництва. У цей же час працювало 2 вечірні робітничі факультети — Київського машинобудівного інституту й Харківського інституту інженерів залізничного транспорту.
Значною подією в культурному житті коростенців було заснування 1926 року драматичного театру. В день його відкриття приїхали на гастролі артисти Київського драматичного театру ім. Івана Франка, які пробули в місті цілий місяць.
З 1925 по 1930 рік у Коростені виходила окружна газета «Нове село». З 1930 року видавалася газета «Поліська комуна», перейменована в 1935 році на «Більшовицький форпост». У 1932 році при політвідділі Коростенського відділку Південно-Західної
Дивиться також інші населені пункти району: