Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Житомирська область

ранньо­палеолітичної Житомирської стоянки (понад 100 тис. років тому). На ній зібрано понад 2 тис. знарядь з кременю. Люди тоді займалися мисливством. Грунтовно дослідженою пам'яткою пізнього палеоліту є Радомишльське поселення (ЗО тис. років тому). Тут, зокрема, виявлено шість невеликих наземних наметоподібних жител первісних мисливців, а біля них — скупчення кісток мамонта, північного оленя і дикого коня та розщеплених
кременів. Пізньопалеолітичні поселення (близько 15 тис. років тому) були поблизу Довгиничів та Клинців Овруцького і Колодяжного Дзержинського районів. У басейні річки Тетерева, на берегах Ужа, Уборті й Случі 12—8 тис. років тому з'являються короткочасові поселення мисливців, які вже володіли луком і займалися рибальством. Такі поселення були поблизу Коростеня, Слободища Бердичівського району, а також у Володарсько-Волинському, Коростенському та Овруцькому районах.
У добу неоліту (VI—III тис. до н. е.) відбувався поступовий перехід від збиральництва, полювання, рибальства до скотарства й мотичного землеробства, з'являється прядіння. В побут входить глиняний посуд. На території Житомирщи­ни відомо понад 40 неолітичних поселень у Бердичівському, Ємільчинському, Житомирському, Коростенському, Луганському, Малиновському, Народицькому, Овруцькому та Олевському районах. Одним з найранніших є поселення поблизу села Тетерівки Житомирського району та біля села Каленського Коростенського район
існували в V тисячолітті до н. е. Територію сучасної Житомирської області в добу міді заселяли різноетнічні племена і початок II тис. до н. е.), південну частину області заселяли землеробсько-скотарські племена пізньої трипільської культури . Їхні поселення складалися з глинобитних будівель, розташовані по колу на важкодоступних місцях понад річками (Трояні відомих досліджувалися поселення в Городському Кернешівського, Паволочі Попільнянського, Райках Бердичівського, Троянові Житомирського районів, а також у Житомирі. На відміну від племен трипільської культури на лівобережних притоках Тетерева в середині III — на початку II тис. до н. е. жили скотарські племена, які частково займалися і землеробством. Своїх покійників вони ховали в кам'яних гробницях. Такі гробниці вияв­лено в 20 місцях області (Баранівському, Дзержинському, Коростишівському, Народицькому, Новоград-Волинському, Овруцькому та Радомишль­ському районах). Долини річок Ужа, Тетерева та Случі в II тис. до н. е., тобто в добу бронзи, заселяли землеробсько-скотарські племена тшинецької культури. Залишки їхніх поселень виявлено в Бердичівському, Житомирському, Любарському, Наро­дицькому та Овруцькому районах. Наприкінці II — на початку І тис. до н. е. їхні нащадки — землеробські племена праслов'янської білогрудівської культури жили лише на півдні області. Зокрема, відомі поселення білогрудівських племен поблизу сіл Райків, Швайківки Бердичівського і Троянова Житомирського районів.
Скарб бронзових прикрас, знайдений біля Ігнатполя Овруцького району, та кам'яні знаряддя праці доби бронзи на околиці Стрижівки Коростишівського району свідчать, що в цей час уже з'являються перші початки майнової нерівності.
Процес майнової диференціації поглиблювався в зв'язку з появою на серед­ньому Придніпров'ї десь у VIII ст. до н. е. заліза. Виготовлення знарядь із заліза, що мали перевагу над бронзовими, кам'яними та крем'яними, сприяло підвищенню продуктивності праці й створенню лишків, які концентрувалися в руках родової верхівки. Поширення заліза в Подніпров'ї збіглося з появою тут у VII ст. до н. е. кочових племен скіфів. Територія Житомирщини була північно-західною околицею скіфського об'єднання. В Андрушівському, Бердичівському, Житомирському та Любарському районах виявлено до 15 городищ, поселень та могильників скіфського часу. Розкопані поблизу Попільні кургани підтверджують, що в VII—III ст. до н. е. тут проживало місцеве землеробське населення, відоме під назвою скіфів-орачів. У північній частині Житомирської області в цей час жили землеробсько-скотарські племена, незалежні від скіфів, які продовжували користуватися кам'яними зна­ряддями. Вважають, що саме їх у V ст. до н. е. згадував Геродот під назвою неврів, які були найбільш ранніми слов'янами.
На початку нашої ери слов'янські племена вже заселяли всю територію Жито­мирської області. На землях сучасних Андрушівського, Бердичівського, Дзержинського, Любарського, Попільнянського та Житомирського районів у II – IV ст. жили ранньослов'янські племена, що входили до Антського племінного


Сучасна карта - Житомирська область