Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Житомир

владу Рад, бундівці блокувалися з українськими буржуазними націоналістами проти більшовиків.
Під час розгрому корніловщини в Житомирі солдати і робітники негайно зай­няли пошту, телеграф, залізничну станцію, почали арешти вищих чинів армії, при­четних до контрреволюційного заколоту. Активну участь у
придушенні корніловського заколоту в штабі Південно-Західного фронту взяв М. А. Кост, один з органі­заторів Житомирської більшовицької організації.
У жовтні 1917 року в Житомирі відбувся з’їзд селян і солдатів Південно-Захід­ного фронту, які не входили до складу діючої армії. З’їзд ухвалив резолюцію, що вимагала негайного скасування приватної власності на землю, ліси, надра, і дору­чив повітовим та волосним комітетам взяти на облік реманент і приступити до роз­поділу землі. З’їзд вимагав передачі всієї влади Радам як у центрі, так і на місцях.
Про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в Петрограді стало відомо в Житомирі на другий день, 26 жовтня 1917 року. Через день відбулося термінове засідання Ради робітничих і солдатських депутатів. На розгляд засідання депутати-більшовики запропонували свою резолюцію, яка вимагала передати владу Радам. Однак есеро-меншовицька більшість Ради проголосувала за довір’я повале­ному Тимчасовому уряду. Більше того, Житомирська Рада та губернський комісар оголосили про визнання й підтримку буржуазно-націоналістичної Центральної ради.
Трудящі міста з радістю вітали соціалістичну революцію. ЗО жовтня (12 листо­пада) в Житомирі відбувся багатолюдний мітинг, скликаний більшовиками всупереч діям контрреволюційних угодовців та націоналістів. Більшовики закликали трудящих відстоювати владу Рад. 16 листопада загальні збори солдатів гарнізону ухва­лили рішення про підтримку влади Рад, а через два дні на засіданні Ради пред­ставник 39-ї мотоциклетної команди вимагав встановити в Житомирі Радянську владу і переобрати Раду, яка складалася з прибічників Корнілова і Керенського. За вимогою більшовиків, робітників і солдатів, з житомирської в’язниці 23 листо­пада звільнили 39 солдатів-більшовиків.
Важливою подією в житті більшовиків Житомира, як і багатьох міст України, був обласний з'їзд РСДРП(б) Південно-Західного краю, що відбувся 3—5 грудня 1917 року в Києві, в роботі якого взяв участь делегат від більшовиків Житомира.
Боротьба за владу Рад набувала в Житомирі дедалі гострішого характеру. Вороги соціалістичної революції створили тут «Комітет охорони громадської без­пеки», який наказав взяти під охорону пошту, телеграф і заявив, що всякі револю­ційні виступи будуть негайно придушені силою зброї. Буржуазно-націоналістична Центральна рада за допомогою меншовиків, есерів та бундівців наприкінці листо­пада прибрала владу в місті до своїх рук. Боротьба проти сил контрреволюції ще більше активізувалася після Першого Всеукраїнського з’їзду Рад, який проголосив встановлення Радянської влади на Україні і закликав трудящих усіма силами охо­роняти і зміцнювати братерський союз з робітниками і селянами Росії.
Радянську владу в Житомирі встановлено 8—9 січня 1918 року, але вона протри­малася недовго. Місто захопила контрреволюційна Центральна рада, яка після вигнання радянськими військами з Києва в кінці січня втекла до Житомира, а звідти далі на Захід. У Житомир радянські війська, якими командував В. С. Кіквідзе, вступили 17 лютого 1918 року. У визволенні міста брали участь частини 1-го гвар­дійського корпусу та загони моряків Балтійського флоту, які прийшли на допо­могу українським трудящим. Того ж дня в місті створено військово-революцій­ний комітет. 18 лютого 1918 року влада в Житомирі перейшла до Ради робітничих і солдатських депутатів. Для боротьби з контрреволюцією було організовано червоногвардійський загін з робітників і солдатів. Але 22 лютого Житомир знову захопили війська Центральної ради, а 24 лютого 1918 р. місто окупували німецькі війська.
Більшовики, перебуваючи в підпіллі, продовжували керувати боротьбою за владу Рад. Першого травня 1918 року в місті відбулася демонстрація трудящих. Вони висловлювали готовність рішуче боротися проти окупантів та їх прислужників.
У травні — червні 1918 року відбулися страйки пекарів та друкарів, а 17 липня почався страйк залізничників Житомира.



Сучасна карта - Житомир