Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
4 січня 1919 року повстання трудящих Житомира проти буржуазно-націоналістичної Директорії, яка захопила владу після краху німецької окупації, закінчилося відновленням Радянської влади. Та сили були нерівні. 7 січня 1919 року петлюрівці, підтягнувши додаткові війська, вдерлися до міста. На початку березня, визволивши Бердичів, радянські війська вийшли в тил петлюрівцям, які перебували в районі Житомира. Розвиваючи наступ, кавалерійська бригада, в складі якої діяв полк червоного козацтва на чолі з В. М. Примаковим, 14 березня 1919 року визволила Житомир. Того ж дня військово-революційний комітет, створений у лютому 1919 року, від імені Тимчасового робітничо-селянського уряду України звернувся до жителів міста з відозвою про відновлення Радянської влади. 17 березня 1919 року вийшов перший номер газети «Известия» — органу Житомирського ревкому. 19 березня було проведено вибори до Ради робітничих депутатів.
Але ворог не хотів миритися з втратою Житомира. Одержавши підкріплення, петлюрівці 22 березня 1919 року знову захопили місто. Вони намагалися використати його як плацдарм для наступу на Київ. Та Червона Армія зірвала плани противника. 12 квітня 1919 року радянські війська під командуванням М. О. Щорса визволили Житомир. Цього ж дня народний комісар військово-морських справ УPCP М. І. Подвойський від імені уряду Радянської України привітав війська, що визволили Житомир. Губернський ревком закликав трудящих міста до будівництва нового життя.
14 травня загальні збори робітників-металістів, на яких були присутні представники від багатьох інших підприємств міста, в телеграмі, надісланій Раді Народних Комісарів Української PCP, заявляли, що «вони всіма силами і зі зброєю в руках до останньої краплі крові будуть підтримувати Червону Армію у боротьбі з світовою буржуазією за краще майбутнє, за торжество ідей комунізму».
18 травня 1919 року на першій сесії новообраної Ради робітничих депутатів було обрано виконком у складі 15 чоловік, з них 14 більшовиків, у т. ч. О. Гілінський, М. Кручинський, І. Лес.
Трудящі Житомира під керівництвом більшовиків розгорнули боротьбу за зміцнення Радянської влади, ліквідацію господарської розрухи і посилення допомоги Червоній Армії. Створена у квітні 1919 року Рада народного господарства, розпочала облік і націоналізацію промислових підприємств. На приватних підприємствах запроваджувався робітничий контроль, вводився 8-годинний робочий день. На фабриках і заводах створювалися комітети охорони праці.
Для боротьби з контрреволюційними бандами і надання допомоги Червоній Армії в Житомирі в середині 1919 року створюється 1-й Волинський радянський полк, введено «всеобуч», всі трудящі міста віком від 18 до 40 років були охоплені навчанням на курсах військової підготовки, група комсомольців виїхала в Київ на курси червоних командирів. Велику допомогу більшовикам подавав Центральний Комітет КП(б)У.
17—18 червня 1919 року в Житомирі відбулася друга губернська конференція більшовиків. З доповіддю «Про роботу в Червоній Армії» на конференції виступив Народний комісар військово-морських справ України М. І. Подвойський. З 24 травня в місті і в губернії було оголошено масовий запис добровольців у Червону Армію. За кілька днів у Житомирі добровільно вступило в Червону Армію близько 600 чоловік.
Загальні збори міської парторганізації 17 червня 1919 року ухвалили мобілізувати і відправити на фронт 25 проц. комуністів.
Бойовим помічником більшовиків міста була комсомольська організація, що організаційно оформилася 29 квітня 1919 року. Робота серед молоді в справі надання допомоги Червоній Армії була основною ланкою в діяльності комсомолу.
Знаменним для міста було перебування в ньому Першої Української Радянської дивізії. Політвідділ дивізії здійснював велику масово-політичну роботу серед населення, спрямовану на зміцнення Радянської влади. Начдив М. О. Щорс організував у Житомирі школу червоних командирів, до якої прийняли 300 молодших командирів і бійців, які відзначилися у боях. Велику
Житомир
Сторінка 11 з 26
У вересні 1918 року з ініціативи Житомирського партійного комітету було скликано першу конференцію більшовиків Волині, яка поставила на порядок денний підготовку до збройного повстання, обрала делегатів на другий з’їзд КП(б)У, в т. ч. від Житомирської партійної організації. 4 січня 1919 року повстання трудящих Житомира проти буржуазно-націоналістичної Директорії, яка захопила владу після краху німецької окупації, закінчилося відновленням Радянської влади. Та сили були нерівні. 7 січня 1919 року петлюрівці, підтягнувши додаткові війська, вдерлися до міста. На початку березня, визволивши Бердичів, радянські війська вийшли в тил петлюрівцям, які перебували в районі Житомира. Розвиваючи наступ, кавалерійська бригада, в складі якої діяв полк червоного козацтва на чолі з В. М. Примаковим, 14 березня 1919 року визволила Житомир. Того ж дня військово-революційний комітет, створений у лютому 1919 року, від імені Тимчасового робітничо-селянського уряду України звернувся до жителів міста з відозвою про відновлення Радянської влади. 17 березня 1919 року вийшов перший номер газети «Известия» — органу Житомирського ревкому. 19 березня було проведено вибори до Ради робітничих депутатів.
Але ворог не хотів миритися з втратою Житомира. Одержавши підкріплення, петлюрівці 22 березня 1919 року знову захопили місто. Вони намагалися використати його як плацдарм для наступу на Київ. Та Червона Армія зірвала плани противника. 12 квітня 1919 року радянські війська під командуванням М. О. Щорса визволили Житомир. Цього ж дня народний комісар військово-морських справ УPCP М. І. Подвойський від імені уряду Радянської України привітав війська, що визволили Житомир. Губернський ревком закликав трудящих міста до будівництва нового життя.
14 травня загальні збори робітників-металістів, на яких були присутні представники від багатьох інших підприємств міста, в телеграмі, надісланій Раді Народних Комісарів Української PCP, заявляли, що «вони всіма силами і зі зброєю в руках до останньої краплі крові будуть підтримувати Червону Армію у боротьбі з світовою буржуазією за краще майбутнє, за торжество ідей комунізму».
18 травня 1919 року на першій сесії новообраної Ради робітничих депутатів було обрано виконком у складі 15 чоловік, з них 14 більшовиків, у т. ч. О. Гілінський, М. Кручинський, І. Лес.
Трудящі Житомира під керівництвом більшовиків розгорнули боротьбу за зміцнення Радянської влади, ліквідацію господарської розрухи і посилення допомоги Червоній Армії. Створена у квітні 1919 року Рада народного господарства, розпочала облік і націоналізацію промислових підприємств. На приватних підприємствах запроваджувався робітничий контроль, вводився 8-годинний робочий день. На фабриках і заводах створювалися комітети охорони праці.
Для боротьби з контрреволюційними бандами і надання допомоги Червоній Армії в Житомирі в середині 1919 року створюється 1-й Волинський радянський полк, введено «всеобуч», всі трудящі міста віком від 18 до 40 років були охоплені навчанням на курсах військової підготовки, група комсомольців виїхала в Київ на курси червоних командирів. Велику допомогу більшовикам подавав Центральний Комітет КП(б)У.
17—18 червня 1919 року в Житомирі відбулася друга губернська конференція більшовиків. З доповіддю «Про роботу в Червоній Армії» на конференції виступив Народний комісар військово-морських справ України М. І. Подвойський. З 24 травня в місті і в губернії було оголошено масовий запис добровольців у Червону Армію. За кілька днів у Житомирі добровільно вступило в Червону Армію близько 600 чоловік.
Загальні збори міської парторганізації 17 червня 1919 року ухвалили мобілізувати і відправити на фронт 25 проц. комуністів.
Бойовим помічником більшовиків міста була комсомольська організація, що організаційно оформилася 29 квітня 1919 року. Робота серед молоді в справі надання допомоги Червоній Армії була основною ланкою в діяльності комсомолу.
Знаменним для міста було перебування в ньому Першої Української Радянської дивізії. Політвідділ дивізії здійснював велику масово-політичну роботу серед населення, спрямовану на зміцнення Радянської влади. Начдив М. О. Щорс організував у Житомирі школу червоних командирів, до якої прийняли 300 молодших командирів і бійців, які відзначилися у боях. Велику