Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
20 червня більшовики Житомира, яких тоді налічувалося приблизно 25 чоловік, обрали міський партійний комітет. На початку літа був створений партійний комітет більшовиків у Радомишлі. Значно виросла за цей час більшовицька організація Ходоркова, яка активно вела роботу серед трудящих містечка і мала на них великий вплив. 28 червня на зборах робітників рафінадного заводу з усіх основних питань ухвалено більшовицькі резолюції. Активно діяли більшовицькі організації в Брусилові, Бердичеві, Малині.
Більшовикам Житомирщини доводилося вести боротьбу за маси, за підготовку їх до соціалістичної революції в дуже важких і складних умовах. Давалася взнаки малочисельність промислового пролетаріату. Тут діяли контрреволюційні організації меншовиків, есерів, українських, єврейських, польських та інших буржуазних націоналістів. Але і в цих умовах більшовики Житомирщини енергійно працювали, збільшуючи й зміцнюючи свої ряди. Наприкінці листопада 1917 року в більшовицькій організації Житомира налічувалося 150 чоловік. Більшовики Житомирщини підтримували зв'язок з ЦК партії, обласним комітетом Південно-Західного краю, Київським комітетом РСДРП(б), одержуючи від них директиви і літературу. В частинах і з'єднаннях Південно-Західного фронту розгортали роботу армійські більшовики, серед яких були відомі діячі партії М. В. Криленко, Г. І. Чудновський, Є. Б. Бош, М. М. Коковихін, Г. В. Разживін та інші.
У серпні 1917 року партія взяла курс на підготовку збройного повстання. Наприкінці серпня була розгромлена контрреволюційна змова генерала Корнілова. В цьому велику роль відіграли армійські більшовики, що перебували на Житомирщині. Залізничники всіляко гальмували просування ешелонів з корніловськими військами на Петроград. У цьому особливо відзначилися залізничники Коростеня. В Бердичеві та Житомирі за вимогою робітників і солдатів 28 серпня були заарештовані активні учасники заколоту генерали Денікін, Марков, Орлов, Ерделі та інші офіцери.
Після розгрому корніловщини розпочався швидкий процес більшовизації Рад. Ще до перемоги Жовтня більшовицькими стали Ради в Коростені і Новограді-Волинську. Звістка про збройне повстання в Петрограді, яке розпочалося 24 жовтня, вже вранці наступного дня долетіла до Житомира. Робітники й селяни Житомирщини, як і всієї країни, з захопленням зустріли повідомлення з столиці про повалення Тимчасового уряду і встановлення диктатури пролетаріату, про ленінські декрети, прийняті II з'їздом Рад, про створення Радянського Уряду — Ради Народних Комісарів на чолі з В. І. Леніним. 27 жовтня газета «Трудовая Волынь» повідомляла, що в Житомирі тільки й розмовляють про події в Петрограді. Вранці ЗО жовтня на головній площі міста більшовики організували мітинг трудящих, присвячений перемозі Радянської влади у Петрограді.
На Житомирщині, як і в багатьох інших районах Правобережжя України, де стояли чисельні військові гарнізони, вирішальну роль у встановленні Радянської влади відіграли революційні солдати. В районі діяльності армій Південно-Західного фронту владу в свої руки брали більшовицькі військово-революційні комітети. 18—24 листопада в Бердичеві відбувся Надзвичайний з'їзд делегатів військових частин і з'єднань Південно-Західного фронту. З'їзд обрав військово-революційний комітет (ВРК) фронту і наказав йому виконувати тільки розпорядження Ради Народних Комісарів і Головнокомандуючого збройними силами Радянської республіки М. В. Криленка. На цьому фронтовому з'їзді відбулося фактичне оформлення перевороту на Південно-Західному фронті.
Радянську владу в Житомирі встановлено 8—9 січня 1918 року. Незабаром вона перемогла майже на всій території Житомирщини. Але закріпити її в той час не вдалося, оскільки організованих революційних сил було обмаль. До того ж, наприкінці лютого на Україну вступили австро-німецькі інтервенти, покликані буржуазно-націоналістичною Центральною радою. На захопленій території вони встановили жорстокий окупаційний режим. В. І. Ленін з приводу окупації України австро-німецькими військами писав, що завоювання ними України принесло багато лиха пролетарям і біднішим селянам, але
Житомирська область
Сторінка 21 з 48
самостійна більшовицька організація. Важливу роль в інтернаціональному згуртуванні трудящих, підготовці їх до боротьби за владу Рад відіграли праці В. І. Леніна «Не демократично, громадянине Керенський!», «Україна», «Україна і поразка правлячих партій Росії» та ін. 20 червня більшовики Житомира, яких тоді налічувалося приблизно 25 чоловік, обрали міський партійний комітет. На початку літа був створений партійний комітет більшовиків у Радомишлі. Значно виросла за цей час більшовицька організація Ходоркова, яка активно вела роботу серед трудящих містечка і мала на них великий вплив. 28 червня на зборах робітників рафінадного заводу з усіх основних питань ухвалено більшовицькі резолюції. Активно діяли більшовицькі організації в Брусилові, Бердичеві, Малині.
Більшовикам Житомирщини доводилося вести боротьбу за маси, за підготовку їх до соціалістичної революції в дуже важких і складних умовах. Давалася взнаки малочисельність промислового пролетаріату. Тут діяли контрреволюційні організації меншовиків, есерів, українських, єврейських, польських та інших буржуазних націоналістів. Але і в цих умовах більшовики Житомирщини енергійно працювали, збільшуючи й зміцнюючи свої ряди. Наприкінці листопада 1917 року в більшовицькій організації Житомира налічувалося 150 чоловік. Більшовики Житомирщини підтримували зв'язок з ЦК партії, обласним комітетом Південно-Західного краю, Київським комітетом РСДРП(б), одержуючи від них директиви і літературу. В частинах і з'єднаннях Південно-Західного фронту розгортали роботу армійські більшовики, серед яких були відомі діячі партії М. В. Криленко, Г. І. Чудновський, Є. Б. Бош, М. М. Коковихін, Г. В. Разживін та інші.
У серпні 1917 року партія взяла курс на підготовку збройного повстання. Наприкінці серпня була розгромлена контрреволюційна змова генерала Корнілова. В цьому велику роль відіграли армійські більшовики, що перебували на Житомирщині. Залізничники всіляко гальмували просування ешелонів з корніловськими військами на Петроград. У цьому особливо відзначилися залізничники Коростеня. В Бердичеві та Житомирі за вимогою робітників і солдатів 28 серпня були заарештовані активні учасники заколоту генерали Денікін, Марков, Орлов, Ерделі та інші офіцери.
Після розгрому корніловщини розпочався швидкий процес більшовизації Рад. Ще до перемоги Жовтня більшовицькими стали Ради в Коростені і Новограді-Волинську. Звістка про збройне повстання в Петрограді, яке розпочалося 24 жовтня, вже вранці наступного дня долетіла до Житомира. Робітники й селяни Житомирщини, як і всієї країни, з захопленням зустріли повідомлення з столиці про повалення Тимчасового уряду і встановлення диктатури пролетаріату, про ленінські декрети, прийняті II з'їздом Рад, про створення Радянського Уряду — Ради Народних Комісарів на чолі з В. І. Леніним. 27 жовтня газета «Трудовая Волынь» повідомляла, що в Житомирі тільки й розмовляють про події в Петрограді. Вранці ЗО жовтня на головній площі міста більшовики організували мітинг трудящих, присвячений перемозі Радянської влади у Петрограді.
На Житомирщині, як і в багатьох інших районах Правобережжя України, де стояли чисельні військові гарнізони, вирішальну роль у встановленні Радянської влади відіграли революційні солдати. В районі діяльності армій Південно-Західного фронту владу в свої руки брали більшовицькі військово-революційні комітети. 18—24 листопада в Бердичеві відбувся Надзвичайний з'їзд делегатів військових частин і з'єднань Південно-Західного фронту. З'їзд обрав військово-революційний комітет (ВРК) фронту і наказав йому виконувати тільки розпорядження Ради Народних Комісарів і Головнокомандуючого збройними силами Радянської республіки М. В. Криленка. На цьому фронтовому з'їзді відбулося фактичне оформлення перевороту на Південно-Західному фронті.
Радянську владу в Житомирі встановлено 8—9 січня 1918 року. Незабаром вона перемогла майже на всій території Житомирщини. Але закріпити її в той час не вдалося, оскільки організованих революційних сил було обмаль. До того ж, наприкінці лютого на Україну вступили австро-німецькі інтервенти, покликані буржуазно-націоналістичною Центральною радою. На захопленій території вони встановили жорстокий окупаційний режим. В. І. Ленін з приводу окупації України австро-німецькими військами писав, що завоювання ними України принесло багато лиха пролетарям і біднішим селянам, але